06.03.2018 02:16
Без обмежень
55 views
Rating 5 | 3 users
 © Славомир

Вовчі звичаї

Живеш серед вовків - то вий по-вовчому, 

я чую цю пораду і промовчую...



Бо між вовками мало вити голосно, 

ще ікла шкірити і груди - колесом.



І слід у слід за тим, хто йде попереду, 

по лезу долі, як по краю берега.



Не повернути на бігу, не схибити.

На полотні морозу зорі вибито.



Здригаються у такт із хриплим подихом

довкола рогу місяця-молодика.



Тут не простять ні слабкост, ні кволості, 

закон не пробачає випадковості.



Пружна хода по сліду зашкарубливім, 

цей запах крові - заповняє груди він.



Чманіє зграя від невідворотності

тріумфу, бо не має порятунку ціль.



Солодкий дух беззахисного відчаю!

...І кроки жертви по життю полічені.



США 07.15.2014 р



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Драматичний вірш, Про життя

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Скрипаль / Романтичний вірш | Славомир». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Вперше / Еротичний вірш | Славомир». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Славомир.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 06.03.2018 09:22  Тетяна Ільніцька => © 

Homo homini lupus est... Нічого не змінилося з часів Плавта... 

 06.03.2018 07:13  Каранда Галина => © 

Зграя - вона така. Без права вибору 

Публікації автора Славомир

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо