07.03.2018 00:54
Без обмежень
44 views
Rating 5 | 1 users
 © Гречин Юрий

Предчувствуя конец

 

Земля уходит из-под ног 

И лед растает. 

Я не хотел, но видит Бог,  

Жизнь не цепляет. 


Падение - почти полет,  

Но вверх ногами. 

Нас вниз стремительно несёт 

На сердце камень. 

 

Давай лететь рука в руке,  

Не размыкая. 

Сгорит в последнем угольке 

Любовь слепая. 

 

Огонь уже нам не раздуть,  

Остыли чувства. 

И в горло бездне заглянуть 

Спешат безумства. 

 

Мы так хотели кем-то стать,  

И чем-то ближе. 

Но дней уже не наверстать,  

Любви не выжить. 

 

По капле в день твоя душа 

Теряла радость. 

И веру в лучшее круша,  

Ты разрыдалась. 

 

Прости, я сделал всё, что мог,  

Но так бывает... 

Я не хотел, но видит Бог,  

Жизнь не цепляет... 

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Блеск и нищета театральной богемы / Пародия | Гречин Юрий». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Весна идет / Стихотворение | Гречин Юрий». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Гречин Юрий.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 07.03.2018 10:41  Тетяна Чорновіл => © 

Хороший душевний вірш, незважаючи на тему... Буває... 

Публікації автора Гречин Юрий

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо