13.03.2018 18:07
Без обмежень
48 views
Rating 5 | 5 users
 © Славомир

Дім

Я не люблю поламаних замків, 

беззахисних дверей із протягом забави...

Минуле клацає сталевими зубами, 

ховаючись у затінках кутів.


Навіяна чиясь невидима присутність

на тишу дому накладає нову сутність...


Коли минувшини неквапний крок

з рипучим стогоном відтворюють мостини, 

зітхаючи, прошепотять старезні стіни, 

що в світі має все і час, і строк.


Здригнеться полум`я свічі на підвіконні, 

коли крізь шибу морок простягне долоні...


Майне на сходах невиразна тінь -

подоба людських рис прозоріє хмаринно.

Тремтячий заклик рук, розгорнутих, як крила...

Не спить душа у другому житті!


Розтанула межа між дійсним і містичним, 

а дім старий мовчить про долі драматичні...

США 23.14.2014 р



Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Драматичний вірш, Про минуле

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Дежав`ю / Романтичний вірш | Славомир». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Скрипаль / Романтичний вірш | Славомир». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Славомир.


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 15.03.2018 02:15  Борис Костинський => © 

Вельми глибоко! 

 14.03.2018 09:35  Тетяна Ільніцька => © 

Авторе, я в захопленні і здивуванні від Вашого твору)))) Форма вражає! І сенси, закладені у вірш, також.
Успіху і натхнення! 

 14.03.2018 01:40  © ... => Лана 

Дякую! 

 13.03.2018 22:38  Лана => © 

Морок у образі долонь крізь шибу так відчувся. Чудово! 

 13.03.2018 19:10  Костенюк => © 

Згідний. Переконливо. 

Публікації автора Славомир

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо