13.03.2018 18:52
Без обмежень
51 views
Rating 5 | 5 users
 © Двірний Сергій

Весь час реготав

опоеза

Весь час реготав.

Не усміхався тихо і зі співчуттям немов пастир до нерозумних чад Божих.

Не журився гріхам цього світу, як і належало б істинному пророку.

Ні, навпаки, з ранку до ночі гиготав немов п’яний чи дурнуватий.


Це страшенно дратувало його учнів.

Хотіли ж бо бути грізними апостолами сурової істини.

Земним почтом Небесного Царя.

А, натомість, мусили слухати нескінченні анекдоти, вдаючи, що їм теж дуже смішно…


А їм давно вже було не до сміху.

Коли думали, нащо за ним попленталися.

Залишили сім’ї, ремесло, звичне життя…

Спокусившись водою перетвореною на вино.


Та, вода так і залишилася водою…

Він заливався сміхом, а з ними нічого не відбувалося.

Все було так, як і було…

Ні, не так: разом із ним тепер посміховиськом зробилися й вони.


(Перехилився через моє плече й, пробігши очима написане, розсміявся: «Якщо бодай щось у цьому вірші відбудеться, то він не про мене.»

«Зачекай, але ж тебе зрадили, розіп’яли, хіба ні?»

«Так, але ж вірш, сподіваюся, не за це?»

«Твоя правда… яка різниця, яким ти був чи що з тобою сталося, коли ти був!»)


«Я є!»

Розкинув руки вшир і повторив: «Просто, є! Розумієте?»

«Ні.», - чесно, в один голос відповіли апостоли.

Махнув, розреготавшись, рукою: «І не треба розуміти… Достатньо віри!»


Як бачите, і справді нічого не відбувається…

Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Вірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Наплічник (опоеза) / Вірш | Двірний Сергій». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Втрата (опоеза) / Вірш | Двірний Сергій». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Двірний Сергій.


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 16.03.2018 12:44  © ... => КАЛЛИСТРАТ 

Дякую! Приємна Ваша увага! 

 16.03.2018 12:43  © ... => Тетяна Ільніцька 

Дякую, пані Тетяно, за надзвичайно теплі слова на адресу моїх скромних творчих потуг! Приймаю їх як щедрий аванс і спонуку до подальших літературних пошуків! Натхнення! 

 14.03.2018 09:08  Тетяна Ільніцька => © 

Ваше бачення завжди дивує, пане Сергію, і це добре) У наш вік, здається, уже важко здивувати... Не кажу зараз про шок, інтригу, брутальність у сучасному мистецтві, а саме про вміння здивувати. Ваше оповідання про волосся, яке обплутало (чи сплело) людство, не забуду ніколи, бо воно дійсно вразило. Ця опоеза також із таких.
І ще про жінку з двох половин - російської і казахської - теж не забуду ніколи. 

 14.03.2018 08:51  КАЛЛИСТРАТ => © 

Опоэза отличная, но задумчивая!:))) 

Публікації автора Двірний Сергій

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо