13.03.2018 23:36
Без обмежень
35 views
Rating 5 | 3 users
 © Олександра

Золото

Золото сипиться.  

Золото сипиться кленами... 

Небо лапате протягує руки весні.  

Тихі світання хотіли вже стати зеленими,  

Сонце все марило цвітом в безхмарному сні.  


Пульс розбивається,  

Падає 

Падає 

Падає. 

Вишні затерлися холодом. Хочуть дощів. 

Небо іскриться останніми чорними градами,  

Що не погаснуть хіба що пізніше вночі. 


Сипиться золото. Кленами небо застелене... 

Світло з`являється, стишує березню крок. 

Біля доріг пробиваються паростки терену,  

Скоро вже стане складніше іти до зірок. 

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Як же мало в нас світу / Вірш | Олександра». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Нескінченний дощ / Вірш | Олександра». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Олександра.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 13.03.2018 23:41  Каранда Галина => © 

Пісня! 

Публікації автора Олександра

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо