Пробач...
з рубрики / циклу «Все і всі»
Пробач мені моє самотнє Я,
що в дзеркалі тебе я не впізнав.
Що я забув що ти - це є сім-Я,
І все примарне МИ кругом шукав.
Я заблукав в буденності годин,
Я потонув в глибинності пустель.
Я залишивсь серед людей один,
Своїх думок зірвавши вхід з петель.
Пробач мені моє маленьке Я,
На жаль для мене головує МИ!
Коли ж шепочу я твоє ім`я,
Мої ж очниці повняться слізьми.
