15.03.2018 03:46
Без обмежень
114 views
Rating 5 | 2 users
 © Славомир

Дежав`ю

Наш приземлений розум

ніяк зрозуміти не хоче

чорноти нескінченність,

це грізне мовчання над нами.

Але знову і знову

вона нас хвилює і манить,

ніби ми не земляни, а з тої, далекої ночі!



Ні кінця, ні початку -

несхибна розміреність часу...

Лиш політ у нікуди й нізвідки

без коми і крапки.

І розлякують коні - миттєвості

загнаним храпом,

на Чумацькім шляху

сріблом напорошивши зірчасто!



Там вчорашні секунди -

уламки хвилин, як непотріб,

антисонце - гігантська діра

пережовує їх у минуле,

щоб у новім житті

немовляти душа не відчула,

і з нуля починала це пекло життя.

Уже вкотре?



Непрокліпнувши,

ми стоїмо перед чорним квадратом,

перед надгеніальністю

дивних глибин макросвіту...

...Розриваються шви від напруги у пам`яті -

звідки

це пізнаваності відчуття,

передбачення втрати?

 26.12.2014 р.



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Романтичний вірш, Про сучасність

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Селянський блюз / Народний вірш | Славомир». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Дім / Драматичний вірш | Славомир». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Славомир.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 16.03.2018 16:16  Тетяна Чорновіл => © 

Цікавіі роздуми про безкрайній час і приземлений розум. Хоч... відгук мій, навряд чи можна назвати надгеніальним)) Натхнення Вам і надалі. 

 15.03.2018 09:11  Тетяна Ільніцька => © 

Гарно! 

Публікації автора Славомир

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо