Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
18.03.2018 15:46Вірш
 
На Привокзальній станції
Рейтинг: 5 | 2 гол.
Без обмежень
© Олександра

На Привокзальній станції

Олександра
Опубліковано 18.03.2018 / 45396

Я закохалась в тебе ще давно.

Учора. Там, на Привокзальній станції.

Читала лиш "Кульбабове вино"

О пів на восьму. Біля лави. Вранці.

 

У синій куртці - згадую тепер - 

Такий звичайний йшов собі до колій.

Тоді, здається, саме був четвер -

Мій кращий день - на крихту більше волі.

 

Ішов собі. Навушники і скейт.

Рюкзак на плечах, колір, ніби мокко.

І на футболці - вишивка "хендмейд" -

Оце єдине, що кидалось в око.

 

Такий серйозний, ніби неживий.

Буває часто тут таке з людиною:

Іде веселий той лиш, хто чужий, 

Або вже - матір, всміхнена з дитиною.

 

А ти - як всі. Нахмурений, мов день.

А, може, просто пісня не подобалась?

Ти навіть рук не витягнув з кишень.

А я сиділа. Мабуть, знову згорбилась.

 

В ту мить читати геть перехотілося, 

Холодна лава стала крижаною.

І навіть рейки тихі пожалілися, 

Що їм набридло бігти під стіною.

 

А ти ішов. Куди? До перших колій.

Спинивсь на мить і поруч збоку сів.

Було в очах і втоми вже доволі, 

І сон з думок прогнати теж зумів.

 

Отак ти якось і зловив мій погляд.

І - диво: посміхнувся. Просто так.

За мить проїхав чорнобокий потяг, 

А світ мій - перевернутий навспак.

 

"Привіт" - згубили дикі потяги, 

"Привіт" - тріщали колеса валіз.

Ти врятував мене тоді від протягу

Самотності. За комір ледь не вліз.

 

Так дивно було просто говорити, 

І серце мліло: мова, наче з гір!

От хто б міг слову так людей навчити...

Я б віддала усе за це, повір.

 

"Вино" - читав. А я не дочилала.

Розмова в нас - як в друзів почалась.

Чому заговорила? Я не знала.

Можливо, просто волі віддалась.

 

У тебе справи десь собі чекали, 

А я тобі віддала вільний час.

Скрипучі рейки поблизу співали, 

І голос чийсь лунав там повсякчас.

 

Тебе тоді ще вечір ледь не кликав, 

"Ти хто такий?" - питалося в мені.

Тоді ген місяць був іще великий, 

Від нього зорі вбралися в вогні.

 

"Зі Львова я. У гості тут приїхав..."

До кого ж? - запитала. - Чи до всіх?

Надворі дощ застуджено запчихав;

Десь зовсім поряд чувсь дитячий сміх.

 

Ішов собі. Провести не лишився.

"То ким ти є?" - питалися світи.

Той білий вечір почорнів й змінився.

"Вино" забрала. Встала, щоб піти.

 

...Отак було. Близьким мені ти здався.

Чи схожим просто був на власний світ.

Бувай! Чи ти наснився? Не назвався...

Я тобі якось ще скажу "привіт".

 

Скажу:

Я закохалась в тебе ще давно.

В четвер. На Привокзальній станції.

Читала те "Кульбабове вино"

О пів на восьму. Біля колій. Вранці.

20.03.2018 Поезії / Вірш
Знайти тебе між колій / Вірш | Олександра
Попередня публікація: 16.03.2018 Поезії / Вірш
Як же мало в нас світу / Вірш | Олександра
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
24.05.2018 © Іван Петришин / Патріотичний вірш
Мислі мулудого хлопця
23.05.2018 © Панін Олександр Миколайович / Сатиричний вірш
Співаночки-Заморочки
23.05.2018 © Леся Геник / Філософський вірш
Остання нескора
23.05.2018 © Олена Коленченко / Філософський вірш
Маленьке щастя
23.05.2018 © Анатолій Валевський / Вірш
Нісенітниця
Вірш
18.03.2018 © Карабєн-Фортун Катерина
Хворий березень
18.03.2018
На Привокзальній станції
18.03.2018 © Гречин Юрий
Из цикла "Ловец снов".Коляска
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 2
Переглядів: 23  Коментарів: 2
Тематика: Поезії, Вірш
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 19.03.2018 00:10  Каранда Галина для © ... 

) та чи багато треба юній дівчині, аби закохатися). Погляду буває достатньо!) Решту - придумаємо собі самі (це я так, по  старій пам`яті)). А жертва (чи то пак - об`єкт кохання) - ні сном ні духом не відає, що по ньому страждають  і вірші йому пишуть)

Але ж як гарно пишуть! Саш, супер! На Ліну Костенко місцями тягнеш. Про рейки - погоджуюся з Славомиром. Сильно.

 18.03.2018 23:02  Славомир для © ... 

В побутовій замальовці - якесь внутрішнє напруження. Гарна знахідка про рейки, що жалілися. І про те, що мало не заліз за комір ( а міг і за пазуху) - теж гарно. 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
03.05.2018 © роман-мтт
Український кібер-панк +19
27.03.2018 © Ковальчук Богдан Олександрович
Русско-тєрнопольський Київ +31
21.03.2018 © роман-мтт
Книжкова полиця: Світи і лабіринти +26
21.03.2018 © роман-мтт
З Днем поезії +21
ВИБІР ЧИТАЧІВ
12.05.2012 © Тетяна Чорновіл
20.08.2011 © Микола Чат
22.12.2017 © Олена Коленченко
12.05.2012 © Тетяна Чорновіл
18.08.2011 © Микола Чат
08.09.2013 © НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008 - 2018
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори ©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди