21.03.2018 21:34
Без обмежень
60 views
Rating 5 | 4 users
 © Наталка Янушевич

Буськи

Її донька чверть століття живе в Канаді,  

Її син трохи пізніше подався в Іспанію. 

О, якби, врешті, переїхала, вони були б раді,  

Але де ж то в такі світи - і такій пані. 

Так вона віджартовується вже давненько,  

Коли син і донька не дають проходу. 

Душу б їм віддала як ненька,  

Та нехай лиш не рушать її свободи: 

Встати вранці, попорпатися в городі,  

Після того, як мовить свою молитву,  

А затим, як випаде їй нагода,  

З кимось і собі трохи поговорити. 

Пані Юльця - так звуть її всі на вулиці - 

Як дитина, здрібніла і в зморшках у неї цера,  

Отак собі зігнеться, зсутулиться,  

Одночасно проста, привітна і атмосферна. 

Тупотить до зацофаної крамнички,  

Де (всі знають) бере половину сірого,  

Потім поробить якісь свої хатні дрібнички,  

Потім знов змовить тихенько "Вірую". 

Потім погляне угору - в рамці 

Є світлина її чоловіка. 

То так близько було, наче вранці,  

а його вже немає піввіку. 

Пані Юльця не пече і не вишиває - 

Очі не ті та й руки. 

І вона навіть добре не завжди знає,  

Хто є хто із її онуків. 

Та в гніздо недалечко від її хати - 

Повертають буськи додому,  

От на них бабця буде щороку чекати,  

І радітиме дуже тому. 

І, задерши свою захустинену голову,  

Буде тими птахами жити,  

І щовечора влітку дихати матіолою,  

І на осінь шукати літо. 

Проведе своїх буськів до Чаду чи до Єгипту,  

Прочитає листи з Канади,  

Залишившись останнім в роду манускриптом 

Чи зорею у зорепаді. 

Але так-от про це вже ніхто не мислить 

Лиш би мама була здорова. 

Кілометри, роки, ювілеї - числа 

Хата, сад, огорожа - дрова. 

Бо в усього на світі є свій початок. 

І в кінця є початок, певно. 

З пані Юльцею затишно помовчати,  

Коли решта стає даремним. 

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Білий вірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Нічні дощі / Ліричний вірш | Наталка Янушевич». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Весна / Вірш | Наталка Янушевич». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Наталка Янушевич.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 31.07.2018 23:56  © ... => Тадм 

Спасибі велике. 

 07.04.2018 13:49  Тадм => © 

Наталочко, перекопана, що Ваше слово зачепило багатьох! 

 25.03.2018 17:03  © ... => Тадм 

Якщо хоч один читач задзвонить комусь близькому, я досягла свого. Дякую за відгук. 

 25.03.2018 17:02  © ... => Тетяна Чорновіл 

Хотілось би, пані Тетяно. Але навряд. На жаль, це "колись" для багатьох за межею. 

 24.03.2018 16:56  Тадм => © 

сумно, пронизливо.... 

 24.03.2018 11:45  Тетяна Чорновіл => © 

Сумно відчувся вірш. Актуальна тема. Будемо надіятись, що наша держава колись зміцніє настільки, що людям не потрібно буде їздити на край світу на заробітки. 

 21.03.2018 23:28  © ... => Каранда Галина 

дякую 

 21.03.2018 21:41  Каранда Галина => © 

Відчулося... 

Публікації автора Наталка Янушевич

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо