22.03.2018 04:15
лише 18+
448
    
  3 | 3  
 © Серго Сокольник

Друзям

Друзям

Я вдячний долі. Є у мене друзі.

Вони мене не кинуть у нарузі.

Не продадуть за тридцять срібляків.

Так повелось із сивини віків-


Друг пізнається у біді. Хоч кожен

Своїм життям живе. І ніби може, 

Мов- "хата з краю", як у темну днину

"Зливали" слабкодухі Україну, 


Не бачить одинокий мій загин...

...прискорює прадавня річка плин,  

Мов ті вірші... Розкуто і невпинно...

І гріхопадно... Водночас- невинно...


І селевим потоком до ноги

Зобриє гостролезо ворогів...

Та ви потрібні, друзі, любі, рідні, 

Аби не заглушили сурми мідні, 


В долонях дружніх стишувати їх...

Хай добротою уквітчає сміх

Прихильність вашу. Ви- мій вищий Суд.

Я серце у долонях вам несу.


А вороги... Поділись ви кудись це?)))

Ви зайняли своє достойне місце!)))

Я чару підійму за вас окремо!...

За ворогів!.. Це трохи інша тема...




 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 24.03.2018 17:08  Тадм => © 

так, друзі - найбільше багатство!

 24.03.2018 11:37  Тетяна Чорновіл => © 

Сильний вірш! Душевний і щирий. Хай їм грець, тим ворогам!