22.03.2018 14:38
Без обмежень
79 views
Rating 5 | 5 users
 © Ем Скитаній

Коли за порогом пекло...

довжелезним безмежно змієм

вповзає підлогою протяг.

розсовує стіни, допоки

вони не звіються штипом

у темряву темних матерій.

і жалом, 

три гострих леза

болю, жалю і печалі... -

тим жалом він трощить стелю!..

і дах вибухає у простір -

у космос летять уламки

..і там, 

у Всесвіті тому -

створіння хвостаті гасають

на конях смолистих пекла

вершниками у кульбаках -

зривають пугами зорі

і скидують вниз зі свистом.

де їх підбирають, 

складають

у кошики верболозні

мелюзини, лісниці, мамуни, 

одміни, капуші

і морок, 

що манії дух зловорожий.

до млину ті кошики зносять

жертовним дарунком.

у шані

до ніг Млинарю висипають

злодійські вкрадені зорі.

простромлює їх він списом

й над огнищем з чорним димом

з зірок випарює мрію, 

доки золою не стануть.

на жорна кидає камінні, 

в смолу перемелює.

потім у пекло, 

створінням хвостатим на радість

дощем висипає смолою

з гігантського смолоскипу.

в ебенове небо вереск

і захват кувіканням, виском

до Млинаря лунають...

і аж до шпарин досягають, 

що холодом лютим віють -

крізь них довжелезним змієм

вповзає підлогою протяг...

...не щільно причинені двері

зі скрипом хитаються вільно.

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Білий вірш, Про час, Про самотність

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Світ виявився не тий... (віршування в окупації) / Вірш | Ем Скитаній». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «У бентежний час... / Білий вірш | Ем Скитаній». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Ем Скитаній.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 28.03.2018 16:13  © ... => Тетяна Чорновіл 

дякую, Тетяно, за розуміння! 

 28.03.2018 16:10  © ... => КАЛЛИСТРАТ 

дякую за Вашу небайдужість! а "чужі голови" нам давно відомі - вони у болотних просторах на сході...і їхнє гипнотичне "втовкмачення" своїх поглядів ми відчуваємо і по сей день...то ж нам треба прикласти чимало зусиль, аби збавитися того "секон хенду"...і таки збавимось!.. 

 24.03.2018 11:34  Тетяна Чорновіл => © 

Вірш морозцем по шкірі. Ця символічна похмура примарна образність... яку щодня в реаліях маєте перед очима, вражає. 

 24.03.2018 08:34  КАЛЛИСТРАТ => © 

Придёт время и мы вернёмся к себе и наши боги будут величественны и прекрасны, а то завезли нам тут по импорту секонд хенд с чужой головы на здоровую так мы и маемся, понимаешь ли))) 

 23.03.2018 11:06  © ... => Тетяна Ільніцька 

...так, прийшлося покопатися у вікіпедії... - то я про "нечисть"...дякую, Тетяно! 

 23.03.2018 09:42  Тетяна Ільніцька => © 

Коли таке вже й відбувається, то, напевно, буде слушно все ж причинити двері. Навіть щільно їх закрити.
Як завжди, вибираю з Вашого для себе нові слова. Сьогодні це "кульбака". Ніколи не чула. Яке соковите козацьке слово! Дякую! І окрема подяка за українську "нечисть" - перелік вичерпний))))
Успіху! Весняного настрою! Натхнення! 

 22.03.2018 23:18  © ... => Каранда Галина 

...однорідна! все у палаючий смолі...але має свій верх і низ...і я б не назвав би то небом і землею...дякую, Галино,
що завітали! 

 22.03.2018 23:14  © ... => КАЛЛИСТРАТ 

дякую за високу оцінку! я тут спирався більше на суто українське...а те, що є схожість із германським лише підкреслює нашу европейскість...іще раз - щиро дякую! 

 22.03.2018 19:17  Каранда Галина => © 

Не все зрозуміла, але пекло за порогом пройняло... цікаво, пекло має градації, чи то однорідна субстанція??? Бо мені часто здається, що гірше вже не буде, - аж ні... 

 22.03.2018 18:58  КАЛЛИСТРАТ => © 

Отличный стих! Есть в нём нечто такое скальдическое, присущее германскому гению)))

Публікації автора Ем Скитаній

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо