23.03.2018 10:58
для всіх
167
    
  6 | 6  
 © Оксана Стоміна

Місто

Ми - немов дві половини одного міста. 

Без тебе для мене це місто не має змісту,  

Це місто не має сенсу і глибини. 

Без мене руйнуються в ньому дахи і стіни,  

Без мене воно перетвориться на руїни,  

Немов після землетрусу або війни. 

 

Проте, якщо ми удвох, все іде як треба: 

Всі сходи за першим бажанням ведуть у небо,  

Всі двері – у щастя, всі хвіртки – у ті сади,  

Де квітне кохання, й співають про нього птиці,  

Де на діамант перетворюються дрібниці,  

Де мешкає ніжність і всюди її сліди. 

 

В місцях перетину нас визрівають рими,  

Зриваються з гілок й кружляють поміж колон… 

Коли ми разом, наше місто гарніше за Рим і 

Сильніше за Вавилон! 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 22.05.2018 12:45  Каранда Галина => © 

 19.05.2018 13:25  Тадм => © 

Ваші хочеться читати ще й ще! дякую!

 26.03.2018 08:48  Тетяна Белімова => © 

Оксано, Вам надзвичайно пасує українська! Органічно звучить. Особливо ці рядки справили враження:
"Всі двері – у щастя, всі хвіртки – у ті сади,
Де квітне кохання, й співають про нього птиці,
Де на діамант перетворюються дрібниці,
Де мешкає ніжність і всюди її сліди"

 23.03.2018 12:36  Каранда Галина => © 

чудовий вірш!