23.03.2018 11:35
Без обмежень
116 views
Rating 5 | 9 users
 © Оксана Стоміна

Чуже

Вимушеним переселенцям ...

Бачу, цікавишся, як воно? Наче, просто.

Десь за три-дев`ять зречень, безсиль і втрат  

Ось ти збентежено стелеш холодну постіль,  

Мов, відчуваєш на дотик метал гармат, 


Ось замикаєш двері в чужу оселю, 

Напередодні домовившись про ціну.

Спогади-тіні повзуть зі стіни на стелю.  

Всі, як одна, - про безвихідь і про війну.


Тут ти ховаєш минуле. В чужому домі.

Всупереч. Негараздам наперекір.

Приводи надто вагомі. Такі вагомі, 

Що безупинно крапають на папір.  


Надто повільно, інакше, мабуть, неможна, 

Розпочинаєш. Перебираєш «за».

Кімната занадто простора і геть порожня, 

Схожа скоріше на танцювальний зал

З видом на вічність, майбутнє за мідний грош, на

Надто безпечну мінливість далеких хмар.  

Древні мостини поскрипують так тривожно,  

Ніби пручаються вторгненню злих примар.

Штори занадто важкі, аж ніяк не в моді, 

В іншому просторі я до таких не звик.

А з величезного дзеркала на комоді

Дивиться геть розгублений чоловік.

Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Ліричний вірш, Війна 2014 Україна, Про людину, Про душу, Про війну

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Дiвчинка-кай / Ліричний вірш | Оксана Стоміна». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Завеликий / Ліричний вірш | Оксана Стоміна». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Оксана Стоміна.


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 08.06.2018 18:31  Тадм => © 

Буває:) 

 06.06.2018 09:39  © ... => Ольга Моцебекер 

Дякую щиро за розуміння і співчуття, Ольго! Всього вам найкращого! 

 06.06.2018 09:32  © ... => Тетяна Ільніцька 

Це правда. Дякую за розуміння і співчуття, Тетяно! Всього вам найкращого! 

 06.06.2018 09:30  © ... => Тадм 

Прошу вибачення, що не відразу відповідаю Вам. Я така смішна: зареєструвалася на сайті і відразу ж абсолютно про це забула))) 

 19.05.2018 13:24  Тадм => © 

Відчулось! чудовий вірш 

 26.03.2018 08:52  Тетяна Ільніцька => © 

Страшно і важко... Війна - слово з 5 літер, а скільки болю вміщає... 

 24.03.2018 08:37  Ольга Моцебекер => © 

Життєво. Особливо це: "...Ховаєш минуле. В чужому домі", "з величезного дзеркала на комоді дивиться геть розгублений чоловік" - рядочки, що тривожать душу.

Відчулося. 

Публікації автора Оксана Стоміна

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо