24.03.2018 13:10
Без обмежень
18 views
Rating 5 | 2 users
 © Гречин Юрий

Припозднилась...

 

 


Весь, еще покрытый негой белоснежной, лес лежит. 

Не видны ещё побеги, не прогрет ещё зенит. 

Соболиные уборы, плечи сосен тяжелят,  

Не слыхать и разговоры двух ретивых медвежат. 

 

И на моховых болотах не токуют глухари,  

Не стрекочут о красотах нам сороки до зари. 

Не гоняет волк, петляя, тройку шустреньких зайчат,  

Не стучит, в кору вбивая, дятел гвозди по сто крат. 


Льдом покрытую речушку не плескают караси,  

Не заманишь в лес девчушку, сколько пальцем не грози. 

Скрип саней да фырк кобылы, вот и все жалейки сна... 

Где ж ты, та, что нас забыла? Приходи скорей, весна!!! 

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Огарок свечи / Стихотворение | Гречин Юрий». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Лощадка / Стихотворение | Гречин Юрий». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Гречин Юрий.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 24.03.2018 16:48  Тадм => © 

нагальне :) 

Публікації автора Гречин Юрий

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо