02.04.2018 23:47
Без обмежень
26 views
Rating 5 | 1 users
 © Олександра

Задуха

Дощі розмивають холодну задуху вечора,  

Так тепло і холодно - так не було давно. 

У морі води плисти проти власної течії  

Насправді не важче, ніж пити дешеве вино.  


Змиваються спогади, тільки не все забувається,  

Впадає у море, а відчай ще на шляху.  

На чому ж тоді твоє небо безкриле тримається?  

І що мою душу тримає сьогодні бездуху й крихку?  


Дощі пробивають - сьогодні тебе не чекатиму. 

І завтра дощитиме. Зливу собі заберу. 

На старті життя, ще для мене не зовсім початого,  

Востаннє без масок зіграю з тобою у гру 

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Кришталь мелодій / Вірш | Олександра». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Що знаходиш в мені - то уже не моє / Вірш | Олександра». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Олександра.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Олександра

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо