На грані живого і мертвого
глава 4 том 4на симпозіумі
Зима. П’ятнадцяте число. За вікном літака свинцеве небо. Було вже близько двадцяти години. Літак став кружляти над аеродромом Нью-Йорка. Над містом наче висів величезний абажур, в якому мерехтіли електричні вогні, мов зорі у небі. Стюардеса оголосила про прибуття. Пілот опустив шасі, і літак пішов на посадку.
Приземлення літака пройшло для пасажирів майже непомітно.
Під’їхав трап і люди стали виходити.
– Україна... Василина Чабаненко, Микола Опанасенко, Олександр Світозаренко та Петро Шуліка! На вас чекає машина з прапорцем вашої держави, – оголосив гучномовець.
Василина Григорівна і хлопці побачили перед собою цілу чергу автомашин під стягами різних держав і взяли напрямок на український прапор.
Підійшовши до машини Петро Микитович відірвав із блокнота папірець і дав перекладачу. На папірці було написано: «Готель Хілтон Йорк».
Перекладач віддала його водію машини і, переговоривши з ним і, віддавши Петру Микитовичу сценарій роботи Симпозіума, сказала щоб сідали в машину і, що цей же водій приїде завтра о дев’ятій годині ранку в готель і відвезе їх в Колумбійський інститут Нью-Йорка.
Петро Микитович засік час. Пробок не було, доїхали за шістнадцять хвилин. Водій відчинив двері, подав руку Василині Григорівні і з ними, взявши сумки з багажника машини повів їх у готель. Олександр Андрійович, взявши паспорт кожного віддав адміністратору та, заплативши отримав ключі від номерів І від їхнього номера віддав ключі. Петру Микитовичу. Ліфт їх підняв на одинадцятий поверх Олександр Андрійович відчинив двері Василині Григорівні і, зайшовши з нею в її номер вони полягали спати. І коли полягали віддалися своїм почуттям і тільки після опівночі заснули. Вранці хлопці їх розбудили і, прочитавши в неї сценарій роботи Симпозіума, пішли в ресторан готелю. Вони поснідали і та ж сама машина відвезла їх в інститут. У вестибюлі на першому поверсі проходила реєстрація делегатів Симпозіума, видавали програми і радіонавушники – для прослуховування переклада виступів. В загальному гомоні делегатів чулися всілякі мови. Василина Григорівна, Микола Антонович, Олександр Андрійович і Петро Микитович відмітили на програмі доповіді, які їм хотілося б послухати, і пішли в зал, сіли у першому ряді напроти трибуни. Залою володів гамір. Подзвонив мобільний телефон.
Дзвонила Надія Петрівна.
– Привіт, любий! Ми тут із Сніжаною та Маргаритою. Цілую тебе. Ви ще не виступали? – з хвилюванням говорила Надія Петрівна.
– Ні. Тільки-що закінчилася реєстрація. Як ти там? Тримайся і чекай. Цілую і передаю мобілку Олександру.
Так Микола Антонович, Олександр Андрійович та Петро Микитович швидко і коротко поговорили із своїми дружинами.
В залі закінчився гамір і настала тиша. Петро Микитович налаштував відеокамеру і став знімати. Головуючий об’явив порядок денний.
– Україна, – сказав головуючий – запрошується на виступ доктор філософських наук Василина Чабаненко. Приготуватися Миколі Опанасенко.
Василина Григорівна вийшла на трибуну і, знаючи на пам`ять свій текст стала говорити.
– Шановні колеги, дозвольте привітати вас із вашим досягненням у науці і побажати натхнення та нових успіхів – звернулася Василина Григорівна. – Я собі задала питання, над яким кожен із вас теж неодноразово замислювався, і прагну знайти вірну відповідь. Воно актуальне і злободенне і звучить так: «Яке еволюційне майбутнє нашої цивілізації, яка знаходиться по своєму розвитку на Четвертому Крузі П’ятої Раси? Це питання не тільки і не стільки природознавче, а являється в більшій мірі філософським.
Були часи коли вся матерія була підвладна свідомості і силі духу людини, одначе різні зловживання та нерівновага між принципом особистості і принципом співпраці з Космосом призвели до порушення природного баланса. Порушення природного баланса визвало катаклізми, які призвели до загибелі морально занепадних цивілізацій Лимурії та Атлантиди. Враховуючи минуле і сьогоднішні негативні дії людини та явища в природі, можна сказати, що Доля нашої планети в руках людей цієї планети.
Обмежившись релігійними і міфологічними казками люди не придавали особливого значення точності відповіді на це питання. Але сьогодні воно набуває актуальності. Тепер і релігія і суспільство вимагають від природознавчих наук та науки філософії істинної відповіді. Теорія Дарвіна: «Походження видів життя» втрачає підтримку науки. Справа в тому, що суттєвих еволюційних змін по кожному виду живих істот вченими не виявлено. Мавпа не балакає, як би її не вчили. Собака не ходить на задніх лапах, як би її не тренували. І найтрагічніше те, що буває в розумних родителів дитина народжується такою ж безглуздою, як у посліднього аборигена Австралії. А якщо наука втратила довіру в теорію Дарвіна, то відповіді на це питання поки що немає. Але я думаю, що німецький вчений Е.Фішер ще в 1907 році став на вірний шлях до цієї відповіді – шлях синтезу білків у складі яких як правило існують молекули нуклеїнових кислот ДНК та РНК, які хаотично в молекулярному стані теж існують в космічному ефірі.
Відомо, що мозок людини складається із двох частин: діючої та резервної. Так же відомо, що діюча частина мозка виконує функції управління людиною у бутті – дотримання морально-етичних та духовно-політичних правил. У складі діючої частини клітин мозка, як правило, існують три види молекул нуклеїнової кислоти: рядові молекули; молекули реплікації – життєво-творчі; та ще репараційні молекули – лікуючі.
В основному діюча частина мозка заповнена клітинами із рядових мо-
лекул нуклеїнової кислоти. Молекули реплікації існують в діючій частині мозка тільки для того, щоб коли прийде той еволюційний час і почнеться еволюція клітин резервної частини мозку, то молекули реплікації почнуть проникати в резервну частину та еволюційно розмножуватися, поповнюючи резервну частину мозка і задіють її нам уже відомі життєво-творчі функції. Відрізнити такі молекули від інших дуже просто. Вони мають іншу атомну структурну решітку і по цій іншій структурній решітці їх треба знайти дивлячись через електронний мікроскоп для розгляда молекули ДНК, використовуючи спеціалізоване комп’ютерне устаткування у складі якого задіяні: спеціальні устрої, прилади та ультрацентрифуга для хроматографічного роз’єднання молекул ДНК електрофорезом.
Міркуючи із того, що дослідниками Миколою Опанасенко Олександром Світозаренко при дослідженні резервної частини мозку експериментальним шляхом виявлено її інформаційні функції та функції управління фізичним тілом людини можна прогнозувати, що ця резервна частина мозку керує як духовним так і матеріальним станом людини та несе в собі в молекулах реплікації ДНК спадкоємну кодовану інформацію для нащадків.
Ефір це є склад різних атомів і молекул нуклеїнових кислот. Згідно нової теорії:«Фізика ефіру» українського вченого Миколи Опанасенко, в якій доказ початкового періоду виникнення зірки відрізняється від доказів інших теорій і являє собою ефірний автоклав синтезу в якому відбувається синтез. Знаючи, що синтез – це з’єднання шляхом фізико-хімічних реакцій різних атомів, існуючих в час синтезу у «коморі» ефіру при випадкових постійних діях таких різних ефірних причин: гравітаційних, магнетичних, електричних, ультразвукових, температурних, світлових та барометричних можна припустити таку гіпотезу. Завдяки цим хаотично діючим причинам спочатку із різних часточок атомів і їх різної кількості та величини шляхом синтезу виникали різні атоми. Потім із цих атомів виникали молекули, а потім із цих різних молекул і їх різної кількості теж шляхом синтезу при відповідних діях ефірних причин виникали різні матерії, а з цих різних матерій вже еволюційним шляхом виникали різні суб’єкти, різної форми і різної величини аж до створення людини та самої Вселеної. І вже тільки після того як несвідомим еволюційним шляхом виник Вищий Розум Вселеної та в його структурі духово-матеріального тіла Душа Вселеної розпочався свідомий процес еволюції духовно-матеріального тіла душі і тіла лю- бої живої істоти в тому числі і людини.
Відомо, що кожна матерія не вічна. Вона пройшовши свій еволюційний шлях зникає, щоб потім знову виникнути тим же несвідомим еволюційним шляхом на протязі Великого періоду (Великий Круг), який становить 4.320.000 років».
Щоб якнайшвидше прискорити процес еволюції людини експериментальним шляхом, а не йти протягом 4.320.000 років тим несвідомим процесом еволюції, саме в цьому напрямку працюють наші вчені Микола Опанасенко і Олександр Світозаренко. Вони і доповнять мою філософську думку фактами суттєвої істини. Дякую за увагу, – сказала Василина Григорівна і пішла на своє місце під бурхливі овації та оплески, які не вщухали і прийшлося головуючому втручатися в їх припинення наступною об’явою.
– Запрошується на виступ доктор математичних та медичних наук Микола Опанасенко. Виступи Василини Чабаненко та Миколи Опанасенко обговоримо після виступу Олександра Світозаренко, – застеріг головуючий.
Микола Антонович вийшов на трибуну і, привітавши учасників почав говорити по пам`яті, а в деяких місцях читав.
– Із самих древніх часів релігійні філософи вчили, що вся Вселена була наповнена божественно-духовними істотами різних Рас. Із однієї з цих Рас з часом розвивалася перша людина. З цим висновком можна погодитися. Адже духовна та тілесна еволюції тісно пов’язані фізичним ефіром в якому перебувають різні невидимі, але матеріальні атоми. Так як невидимі, то вони є божественно-духовними атомами, – говорив він і далі став читати.
– Ще Платон не міг прийняти філософію, позбавлену духовної цілеспрямованості. Для грецького мудреця фізичні та духовні аспекти як філософії так і еволюції є одне ціле. Тільки справжній філософ зможе дійди до своєї цілі, бо він володіє реальним знанням істини.
Ми, люди Четвертого Кругу, весь час еволюціонуючи, вже досягаємо другу половину П’ятої Раси Четвертого Круга.
Людина, будучи в дії свого життя рухається по замкненому колу. Її життя проходить повний еволюційний цикл, який складається із Семи еволюційних циклів – Великих Кругів. Серединою цього повного циклу являється Четвертий Великий Круг – нинішнє людство.
Якщо істинно Великий Круг становить 4.320.000 років, то хто може сказати скільки ж таких Великих Кругів існує Вселена? Хіба можливо через таку бездну років сказати коли і як появилася людина і з якого часу вона еволюціонує? Багато древніх вчених в тому числі і сучасних вчених із області богословів, теософії і філософії пробували свої сили в поясненні виникнення Вселеної. Але всі їхні теорії як духовні так і містичні не витримували випробування на «живучість», так як вони в своїй основі не мали тієї фізичної бази, яка б пояснила принципи існування матерії взагалі.
Сьогодні існує один із величезних парадоксів сучасної науки це – рівність ненаукової гіпотези існування Бога і наукової гіпотези множинності Вселених: утворюючих, існуючих, розвиваючих, трансформованих і помираючих еволюційним шляхом, – казав він читаючи. і став говорити.
– З точки зору моєї теорії: «Фізика ефір», Вселена вічна і знаходиться в непереривному динамічному розвитку еволюції. Вона дозволяє пояснити історію виникнення нашої сонячної системи і Землі, і навіть пояснює походженню природи створення Вселеної, що само по собі дуже цікаво.
Згідно нової теорії фізики ефіра доктрина початкового періоду створення зірки відрізняється від доктрин інших теорій – це з’єднання в ефірі різних атомів при випадкових постійних діях різних ефірних причин: гравітаційних, магнетичних, електричних, ультразвукових, температурних, світлових та барометричних. Завдяки цим хаотично діючим причинам спочатку із різних часточок атомів – нейтронів та протонів і їх різної кількості виникали різні атоми. Потім, про це вже говорила моя колега, із цих атомів виникали молекули, а потім із цих різних молекул і їх різної кількості при відповідних діях ефірних причин виникали різні матерії, а з цих різних матерій і їх різної кількості виникали різні суб’єкти, різної форми і різної величини аж до створення самої Вселеної. І після того, як таким несвідомим еволюційним шляхом виник Вищий Розум Вселеної та в його структурі духово-матеріального тіла Душа Вселеної, почався свідомий процес творчої еволюції як духовно-матеріального тіла – душі, так і матеріального тіла любої живої істоти в тому числі і людини.
Так Микола Антонович закінчив свій виступ, який доповнив, розкриваючи суть філософського виступу Василини Григорівни і пішов на своє місце теж під буремні овації, зустрівши Олександра Андрійовича, який не дочекавшись запрошення ішов на трибуну.
Головуючий підійшов до трибуни на якій вже стояв Олександр Андрійович і в залі настала тиша.
– Слово надається доктору математичних та медичних наук Олександру Світозаренко, – сказав головуючий.
Олександр Андрійович стояв на трибуні під нестихаючі оплески.
– Шановні делегати те, що я вам повідаю це все повинно б давно вже бути усвідомлено сучасними філософами, фізиками і хіміками, які стверджують, що теорія про ефірний космос, стає безглуздістю, бо не по-філософські думати, що інертна матерія рухома сліпими силами, без провідного розума може сама по собі спонтанно форматуватися у Вселену.
Але Платон мислив по іншому. У його вченні сказано, що все те, що видиме воно створено завдяки еволюції невидимого. Якщо ж розвивати по-філософські його ідею, то це так і починалося. З невидимого мікросвіту, тобто згідно нової теорії доктора медичних та математичних наук Миколи Опанасенко «Фізика ефіра» спочатку в ефірному автоклаві шляхом синтеза та завдяки різних флюїдів із різних часточок атомів (нейронів, нейтронів, протонів та електронів) створювалися різні атоми різної величини і різні по структурній формі в тому числі атоми розума, духа, сили та душі, а з атомів теж шляхом флюїдів стали створюватися різні молекули і теж різні по формі та за змістом в тому числі молекули розума, духа, сили та душі.
В тому місці де почався процес еволюції, формуючи різні атоми в тому числі атоми розума, духа, сили та душі, це місце стало центральною точкою – ядром Вселеної.
Далі еволюційний процес проходив в тому ж ефірному автоклаві тим же несвідомим – флюїдним шляхом. Почала створюватися із різних моле-кул різна матерія в тім числі і матерія розума, духа, сили та душі.
Еволюційний процес створення різних матерій протікав по різному. І так сталося, а сталося по-філософські логічно, що першою була створена матерія розума – розум, який еволюціонував аж до удосконалення, ставши Вищим Розумом, якого церковні діячі обожнили і стали називати Богом.
Потім, про що вже говорили мої колеги, стали одна за одною завдяки Вищому Розуму вже свідомим еволюційним шляхом створюватися планети і різноманітна матерія, як нежива так і жива. В тому числі Вищий Розум еволюційним шляхом створив людину. Так як сама Вселена продовжує еволюціонувати то людина теж як і Вселена постійно еволюціонує.
Вищий Розу, втручаючись продовжував створення різних матерій, а з різної матерії створював різні тіла різної геометричної форми та різні по величині. Ці матеріальні тіла обволікалися електромагнітним полем – оболонкою, тобто тілом. Атом хоч і невидимий, але він є матерія. Адже з невидимих атомів складається всяка матерія. В атомі є електронно-магнітна оболонка – електрони, в молекулі оболонкою є електронно-магнітні атоми, в матерії оболонкою є електромагнітні молекули.
Так створенням атомів, молекул та матерії різної величини та по фор-мі і розміщенням їх у геометричній моделі у відповідних оболонках займався Вищий Розум. І створював це все по законам природи теж ним створених. Закони вникали як слідство на основі розумного і збалансованого співвідношення певних геометричних форм – структури, складу та розміру створеної ним матерії. По такому принципу був збудований весь Всесвіт.
Еволюція – безкінечний процес удосконалення. Так що прийде той час коли вченим стане відомо як і за рахунок чого відбуваються феноменальні та флюїдні процеси, в тому числі і «Психометрія» професора Йосипа Бью-канана із Луісвилля, Кентуккі.
Далі Олександр Андрійович по пам`яті, розповідав про розробку своїх приладів устроїв, дію яких він пов’язав через комп’ютерне устаткування.
– Ми з Миколою Антоновичем прийшли до такої думки, що для виявлення у клітинах діючої частини мозка молекул реплікації та їх втілення у клітини резервної частини мозку треба створити належні умови, – почав він з цього. – Перш за все для проведення такого пошука в належних умовах треба створити спеціалізоване комп’ютерне устаткування, в якому повинні бути задіяні спеціалізовані прилади та устрої для проникнення в мозок. Це повинно бути спеціалізоване хірургічне ліжко – скафандр, в головній частині цього скафандру передбачене місце для комп’ютера і два відкидних столика та устрій для проникнення в мозок спеціальним розсувним шприцом. Голка цього спеціального шприца повинна бути із чотирьох розсувних частин – в одній розсувній частині мати канал для подачі під тиском рідини обезболювання. У другій розсувній частині повинен бути вмонтований міні електронний ультразвуковий датчик для визначення координат діючої та резервної частин мозку теж з виводом на табло комп’ютера. В третій розсувній частині повинен бути міні шприц для взяття проби. В четвертій розсувній частині повинен бути електромагнітний датчик для зміни магнітного поля молекули у її структурній решітці. Це дасть можливість по спеціальній програмі через комп’ютер та комп’ютерне устаткування змінювати кути між атомами тобто із рядових атомів по методу шарикової моделі створювати молекули репарації та реплікації. Діаметр розсувної голки повинна дорівнювати двом міліметрам. Розсувні частини повинні бути конусними від гострої частини на відстані п’яти міліметрів. Всі дії устроїв та приладів задіяні через комп’ютер та вже діюче комп’ютерне устаткування по спеціальній комп’ютерній програмі з виводом на табло комп’ютера. І після того як розсувний шприц проникне через кору головного мозку він повинен автоматично розсунутися цим самим, розсунувши кору головного мозку. Шприц повинен автоматично по заданій програмі рухатися: поетапно проникати в глибину мозку і робити оберти навколо своєї осі. Через ці чотири розсувні отвори електронний мікроскоп зможе розшукати в клітинах мозку чи то хвору молекулу, чи то молекули репарації та реплікації нуклеїнової кислоти з виводом на табло комп’ютера для їх розпізнання. Завдяки електронному ультразвуковому датчику, задіяному через це ж саме спеціалізоване комп’ютерне устаткування по розробленій мною спеціальній математичній моделі, на табло комп’ютера буде видно структурну решітку цих молекул: кількість атомів та під якими кутами вони з’єднані між собою. Тоді, маючи такі дані про структуру можна штучним шляхом по аналогу шарикової моделі в різних місцях тіла людини створювати так звані репараційні ферменти – лікуючі молекули.
Упевнившись, що це дійсно клітина реплікації, тоді, знаючи границі резервної частини мозку другим шприцом автоматично вмонтованим у розсувній частині голки по заданій комп’ютерній програмі взяти цю молекулу із діючої частини мозку і тут же ввести її у резервну частину мозку для еволюційного само розмноження. І це розмноження буде видно на табло комп’ютера.
Крім цього в хірургічному ліжку передбачається автоматичне прокачування крові через скляну трубочку із вени лівої руки у вену правої руки. Такий устрій теж ув’язаний із комп’ютерним устаткуванням з виводом даних на табло комп’ютера. Цей устрій потрібний для пошуку в крові молекул репарації та реплікації. Науці відомо, що це молекули нуклеїнової кислоти. В крові здорової людини знаходяться три види молекул нуклеїнової кислоти. Це такі молекули: рядові, репарації та реплікації. В крові хворої людини знаходиться чотири види молекул нуклеїнової кислоти. Це такі молекули: рядові, хворі, репарації та реплікації. Отже треба в крові виявити кожну із них. Всі види молекул нуклеїнової кислоти мають однакові атоми і їх кількість. А відрізнити їх можна тільки по такому признаку – в кожному виді молекул атоми з’єднані під різними кутами. Виявивши по такому признаку всі чотири види треба встановити яка ж це молекула чи рядова, чи хвора, чи репарації, чи то реплікації. В цьому виявленні нам допоможе інший признак. Науці відомо, що молекула реплікації має властивість розмножуватися із великою швидкістю. Молекула репарації має властивість вигризати хворі місця. Отже шляхом спостереження через електронний мікроскоп з виводом на табло комп’ютера треба встановити де яка є молекула. Адже видно яка молекула множилася і в неї атоми з’єднані під певним кутом – це буде молекула реплікації. На табло комп’ютера буде видно і ту молекулу яка обгризала іншу і її атоми з’єднані під іншим кутом значить це буде молекула репарації. Спостереження буде проводитися в системі прокачування крові. Процес виявлення тривалий тільки по одній причині. В крові молекул репарації мало, а ще менше молекул реплікації.
Мною вже розроблено всі креслення для виготовлення на нашому заводі спеціальних приладів та устроїв, управляти діями яких можна із комп’ютера через наше діюче спеціалізоване комп’ютерне устаткування і відкриті закази в нашому механічному цехі на їх виготовлення. Розроблена математична модель та комп’ютерна програма на роботу всіх приладів та устроїв через діюче комп’ютерне устаткування.
Таким сюжетом його виступ вніс третій аргументований додаток до їх спільної і повної відповіді на запитання поставлене Василиною Чабаненко – «Яке еволюційне майбутнє нашої цивілізації?». І під бурхливі овації пішов на своє місце, де його теж зустрічала відеокамера Петра Микитовича, який ходив по всій залі, вишукуючи та знімаючи на плівку кадри мрійно смаковитих облич.
Головуючий запропонував бажаючим висловити свою думку і, обвівши зором аудиторію, надав слово кожному делегату. Виступило п’ятеро науковців. Всі вони були вражені новизною та ясністю цієї теорії.
– В президію поступило запитання від Нобелівського лауреата США – Рудольфа Феймана, – зробив таку об’яву головуючий. – Він звертається до науковця України – Олександра Світозаренко з таким питанням: «Як, де, коли і кому ви будете прискорювати процес еволюції експериментальним шляхом, щоб не йти протягом 4.320.000 років, як ви кажете, тим несвідомим процесом еволюції». – Будь ласка, Олександр, на трибуну, – запросив головуючий.
Олександр Андрійович під бурхливі оплески вийшов на трибуну.
– Я вже говорив, що перш за все для проведення такого експерименту потрібні належні умови. Такі умови в самий близький час будуть створені. Через місяць може два буде введена в експлуатацію заводська спеціалізована лікарня обласного значення, яка розташована в заводській парковій зоні на березі річки Дніпро. В цій лікарні будуть лежати пацієнти хворі на рак та епілепсію з усієї України та бажаючі з інших країн. По моїм кресленням на нашому заводі вже виготовляються прилади та устрої які доповнять наше діюче спеціалізоване комп’ютерне устаткування, в якому будуть задіяні ці спеціалізовані прилади та устрої для проникнення в мозок та хірургічне ліжко – скафандр, в головній частині якого передбачений устрій для проникнення в мозок спеціальним шприцом автоматизованої дії, про що я вже детально розповідав. І після того як голка автоматично проникне через кору головного мозку вона повинна по заданій комп’ютерній програмі автоматично розсунутися і собою розсунути кору головного мозку. Шприц автоматично по заданій комп’ютерній про грамі рухається – поетапно проникає в глибину мозку і робить оберти. Через ці чотири розсувні отвори електронний мікроскоп розшукує в клітинах існуючої часини головного мозку молекулу реплікації (фрагмент реплікації) і розшукавши її виводить на табло комп’ютера для її розпізнання. Завдяки електронному ультразвуковому датчику, який задіяний через це ж саме спеціалізоване комп’ютерне устаткування по розробленій мною спеціальній математичній моделі, на табло комп’ютера буде видно структурну решітку цієї молекули, кількість атомів та під якими кутами вони з’єднані між собою. Тоді, маючи такі дані про структурну решітку атомів у молекулі і завдяки електромагнітному датчику, який впливає магнітним полем на структуру атомів у молекулі, можна штучним шляхом по аналогу шарикової моделі із простих молекул нуклеїнової кислоти створювати молекули реплікації. В цих молекулах реплікації закодована інформація еволюційного розвитку. Саме штучне створення клітин реплікації по аналогу шарикової моделі в резервній частині мозку, яка сама еволюціонуючи супроводжує під своїм впливом еволюційний розвиток людини – це і є процес штучного прискорення еволюційного розвитку людини. Тобто всі рядові молекули резервної частини мозку треба перетворити на молекули реплікації, , які будуть пильнувати за духовним та фізичним станом людини і в потрібний момент оздоровлювати людину. Я думаю, якщо у цієї людини був рак головного мозку, то штучно задіяна резервна частина по спадкоємній інформації закодованій в молекулах реплікації буде щойно із любого виду клітин, крім хворих, створювати клітини репарації, оточуючи ними з усних сторін хвору дільницю мозку і це по спеціальній комп’ютерній програмі передбаченій нами теж буде зразу ж видно на табло комп’ютера. Такий шлях набагато ефективніший від лікування вводом клітин репарації в хвору дільницю мозку. Гарантія на те, що задіяна резервна частина мозку виявить всі хвороби не тільки ракові метастази в любій частині тіла людини і почне лікувати без її відома. А це значить, що людина стане невмирущою.
І це лікування буде помітним на табло комп’ютера. Нами вже розроблена математична модель на комплексну роботу всіх приладів та устроїв разом з комп’ютерним устаткуванням і написана комп’ютерна програма на цю автоматизовану комплексну роботу. Я думаю, що через три місяці появиться перша вилікувана людина від хвороби на рак.
– Ви, Фейман, задоволені такою відповіддю, – запитав головуючий.
– Так. Задоволений, – відповів Фейман. – Як що через сказаний термін практично появиться такий результат, то я вважаю, що доктор філософських наук Василина Чабаненко, доктор математичних та медичних наук Микола Опанасенко і доктор математичних та медичних наук Олександр Світозаренко заслуговує Нобелівської нагороди.
– У нас на сьогодні заплановано вислухати та оцінити сім доповідей. Будемо робити перерву? – запитав головуючий і запропонував: – Нехай комісія підрахує голоси... Добре, будемо. Тоді, оголошую перерву на тридцять хвилин.
До Олександра Андрійовича підійшов Нобелівського лауреата США – Рудольф Фейман він добре володів українською мовою.
– Олександр Андрійович, мій шкільний друг Едгард Паунд – доктор філософських наук страждає хворобою – рак головного мозка. Він не зовсім володіє українською мовою. Ми приїдемо на лікування, Я В ного буду переводчиком вашої мови.
Приїздіть. Ми з Вами зв’яжемося по Інтернету і Ви приїдете. Чекаю на Вас, – сказав Олександр Андрійович і міцно потиснув йому руку.
Василину Григорівну і його оточили делегати з чотирма перекладачами. Від першого ряду аж до трибуни стояли бажаючі поспілкуватися з приводу такої наукової тематики.
Їх розмова була Петром Микитовичем зафіксовані на відеокамері.
Дзвоник сповістив про закінчення перерви. Василина Григорівна, Микола Антонович, Олександр Андрійович та Петро Микитович ще продовжували стояти в коридорі, розмовляючи по телефону зі своїми коханими – Надією Петрівною, Сніжаною Вікторівною та Маргаритою Віталіївною, а Василина Григорівна розмовляла із Сергієм Никифоровичем. Враження від телефонного спілкування із любимими зігріло їх, викликавши теплі емоції, які приємно бентежили їх душі, і хлопці та Василина Григорівна вирішили перевести це почуття в площину інформації.
– Наше відрядження закінчується вже завтра. Літак прямим рейсом Нью-Йорк – Київ із аеропорту відправляється о восьмій годині ранку, – почав розмову Микола Антонович. – Ми свою справу зробили. – У тебе, Василино, та у вас, хлопці, є бажання послухати доповідь із сьогоднішньої програми? – запитав Микола Антонович, дивлячись на кожного. – У мене – чомусь немає, – зізнався він.
– Я солідарний з тобою, Микола, – відповів Олександр Андрійович.
– Я погоджуюся, – з радістю сказала Василина Григорівна.
– І я – теж, – задоволено відповів Петро Микитович.
– Походимо хоч по вулицях та по магазинах Нью-Йорка, – сказала Василина Григорівна.
– Пропоную поїхати на П’яту Авеню або на Таймс-Сквер. Може, купимо дівчатам якісь гостинці, – запропонував Петро Микитович.
В аеропорту «Бориспіль» Василину Григорівну зустрічав Сергій Никифорович, а хлопців зустрічали Надія Петрівна, Сніжана Вікторівна та Маргарита Віталіївна. Кожен зустрічаючий приготував троянду та смачний поцілунок. І кожен отримав у відповідь міцні обійми з поцілунком та подарунком. Взяли таксі і поїхали додому.
30.08.2015