Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
04.04.2018 14:07Роман
 
Рейтинг: 0 | 0 гол.
Без обмежень
© Василенко Андрій Антонович

На грані живого і мртвого

глава 6 том 4

проведення хірургічної операції

Василенко Андрій Антонович
Опубліковано 04.04.2018 / 45571

В аеропорту Бориспіль о чотирнадцятій годині дня приземлився літак Нью-Йорк – Київ, На трапі появилося двоє мужчин В руці кожного був прапорець Америки. Микола Антонович, Олександр Андрійович та Василина Григорівна легко їх розпізнали по високій і дебелій постаті Рудольфа Феймана і стали махати прапорцями України. Рудольф Фейман теж помітив своїх колег і, підійшовши із своїм другом тепло потиснув хлопцям руку, а Василині Григорівні поцілував.

– Знайомтеся, – сказав Рудольф Фейман. – Його звати Едгард Паунд. Під’їхало таксі і вони посідали.

– В готель, чи на завод? – запитала Василина Григорівна.

– Давай на завод, а там буде видно, – запропонував Микола Антонович. – В нашому ж будинку на першому поверсі напроти котельної пустує ж однокімнатна квартира. В ній спочатку знаходилися наші сторожа, – повідомив Микола Антонович і подзвонив Надії Петрівні.

– Це я. Ти щойно знайти нашу завідуючу господарством Людмилу Яківну. Хай вона скаже кому передала ключі ти забери їх і зайди до Сергія Никифоровича і виріши питання поселення наших гостей із Америки в однокімнатну квартиру, що на першому поверсі. Зрозуміла? От і добре. Цілую і телефонуй як ітимуть справи, – попросив Микола Антонович.

– Василина Григорівна, ти пояснила водію як до нас їхати? – запитав Микола Антонович. – Хай везе прямо до їдальні, – запропонував він.

– Так він уже був і дорогу добре знає, – відповіла Василина Григорівна.

– Шановні гості, поки що невеличкі незручності, – звернувся до них Микола Антонович. Наш завод знаходиться на далекій окраїні нашого міста. Добратися можна або на електричці, або на таксі. Тому ми вам не пропонуємо номер в готелі Києва. Але вам у нас дуже сподобається. І вам буде набагато краще і зручніше ніж у готелі міста.

Автомобільна траса бігла неподалік від залізничної колії. Було видно і чути зустрічні товарні потяги. Невдовзі водій доїхав до переїзду і, заїхавши на заводську територію поїхав у напрямку заводської їдальні.

– Ось ми і приїхали, – повідомила Василина Григорівна.

У Миколи Антоновича задзвонив мобільний телефон.

– Молодець. Цілую, – похвалив він Надію Петрівну і звернувся до водія таксі. – А тепер, будь ласка, до нашого будинка.

Водій довіз до будинка. Микола Антонович розплатився і вони пішли прямо в однокімнатну квартиру, де на них чекала Надія Петрівна.

Микола Антонович відчинив двері і, запросив гостей в кімнату.

– От ми і дома, – весело повідомив Олександр Андрійович.

Перед зором гостей красувалися: шафа для одягу два ліжка. Напроти них під стіною – телевізор. Посеред кімнати стіл та два стільці. Далі по коридору туалет, ванна та кухня.

Розташовуйтеся, як у себе вдома, – запросила Надія Петрівна. А ми за вами через декілька хвилин зайдуть і вручила Рудольфу Фейман ключі.

Василина Григорівна, Надія Петрівна та хлопці, побувавши в себе дома, повернулися до гостей.

Гості їх зустріли задоволені і радісні.

– А тепер, шановні Рудольф Фейман, та, Едгард Паунд, запрошуємо вас до нашої заводської їдальні, – повідомила їх Василина Григорівна.

Фейман закрив кімнату і вони пішли до їдальні. Йшли ялинковою алеєю. Не дійшовши заводської лікарні повернули праворуч до їдальні.

– Це наша лікарня, а це в близькому майбутньому наша школа та дитячий садок, – пояснював Микола Антонович.

Біля входу в їдальню гостей зустрічав Тузик.

– Це наш заводський сторож – улюбленець Тузик. Він нікого не кусає, а завжди щиро зустрічає і проводжає кожного, – пояснив Микола Антонович.

Вони посідали за столик. Підійшла офіціантка і прийняла запрошення, кожен замовляв на свій смак.

Шановні, колеги і гості, смачного вам, – сказала Василина Григорівна.

– Пообідаємо і підемо в лабораторію, Сьогодні почнемо підготовку до завтрашньої операції, – повідомив Микола Антонович.

Вони пообідали і, як один, обмінялися теплими поглядами. Підійшла офіціантка і вони, розплатившись, пішли в лабораторію.

В лабораторії їх зустрічали Петро Микитович з відеокамерою та Сніжана Вікторівна за комп’ютером. Вона спілкувалася з Наташею із планети «SS-344».

Олександр Андрійович щойно для гостей почергово налаштував запасні шоломофони, не пояснюючи що він робить, одів їх їм на голови і підключив до комп’ютерного устаткування.

– Наташа, у нас гості, будь ласка, познайомся, – попросила Сніжана Вікторівна.

– Мене звати Наташа – науковий секретар по збереженню інформації на зовнішніх носіях інформації. Я із планети «SS-344».А вас як звати, – запитала вона.

– Мене звати Рудольф Фейман – лауреат Нобелівської премії в області фізики, із Америки, а це шкільний друг Едгард Паунд – доктор філософських наук теж із Америки. Він не зовсім володіє українською мовою.

– Як що вас щось цікавить? Запитуйте. Я відповім. – запропонувала Наташа.

– Хотілося б щось цікаве почути про резервну частину свого мозка, – попросив Рудольф Фейман.

– Ви хотіли б знати чи вона у вас задіяна свідомістю? Тоді скиньте шоломофон і якщо мене будете бачити в кольорових тонах, то це значить, що вона вже задіяна свідомістю.

Рудольф Фейман пояснив своєму другу і вони щойно познімали шоломофони.

– Ну що скажете? – запитала Наташа.

Рудольф Фейман та Едгард Паунд між собою поговорили англійською мовою і наділи шоломофони.

– Мій друг вас не бачить в кольоровому зображенні, а я бачу, – відповів Рудольф Фейман.

– Це значить, що вам, Рудольф Фейман, шоломофон більше не потрібний. Зніміть. А вашому колезі Едгарду ще потрібний. Його резервна частина мозку ще не задіяна свідомістю. Хай не знімає шоломофон. Будемо спілкуватися далі, – повідомила Наташа.

Рудольф Фейман знову пояснив Едгарду Паунд і вони продовжили спілкування. Наташа їм розповідала про своє Світобачення, про свою любов та кохання. А вони все запитували і запитували. Потім, після спілкування з Наташею, для них Сніжана Вікторівна влаштувала зв`язок із планетою Нібіру.

Їхнє спілкування наближалося до кінця робочого часу.

– Шановні колеги, – звернувся до них Олександр Андрійович, а тепер давайте займемося підготовкою до завтрашньої операції. Мені потрібен Едгард Паунд і ти, шановний Рудольф Фейман, потрібен як перекладач.

Зараз ми з тобою, Рудольф Фейман, визначимо його координати мозка в тому числі і координати резервної частини мозка.

Сніжана, виключай міжпланетний зв`язок. – сказав Олександр Андрійович і посадив Едгарда Паунд поруч із собою не знімаючи з нього шоломофон.

– Пояснюю, – сказав Олександр Андрійович Рудольфу Фейман, а той Едгарду Паунд. Зараз в нього на голові шоломофон, в якому знаходиться перехідний модуль із кремнію, який передає інформацію із його біологічної системи – мозка в технічну систему – наше комп’ютерне устаткування. Цей модуль переводить із його біологічної системи – мозка електронно-магнітні коливання нейронів мозка в електронно-магнітні коливання нейтронів нашого комп’ютерного устаткування – технічної системи. Реєстрація інформації буде проводитися по спеціальній комп’ютерній програмі методом функціональної магнітно-резонансної томографії і заодно буде відображатися на табло комп’ютера, – пояснив Олександр Андрійович.

– Зараз вмикаю устаткування, – застеріг Олександр Андрійович.

На табло комп’ютера появилися два зображення мозка – кожне зображення було окреслено мембранними клітинами мозка. На межі діючої і резервної частин мозка в діючій частині появилася біла хмарка – пухлина мозка і на табло стали появлятися цифри визначаючі координати резервної і діючої частин мозка та ракової пухлини. Олександр Андрійович щойно зафіксував координати в пам`яті комп’ютерного устаткування і вимкнув комп’ютер.

– Завтра зранку почнемо втручатися в діючу та в резервну частини мозка, – сказав Олександр Андрійович. – А зараз ходімо я покажу вам хірургічне крісло та підемо в їдальню а потім додому, – додав він і повів їх в операційну.

– Оце наша перша операційна кімната, – повідомив Олександр Андрійович і на цьому вони залишили лабораторію.

Ніч пройшла непомітно. Микола Антонович, Олександр Андрійович та Василина Григорівна зайшли за гостями і, поснідавши пішли в лабораторію. Як дослідників так і запрошених ранок зустрічав ярким Сонцем. Давав їм наснаги та бадьорого духа.

Олександр Андрійович відчинив операційну. Включив комп’ютер, через який було вже задіяне автоматизоване операційне ліжко з його устроєм, приладами та з комп’ютерним устаткуванням по комплексній комп’ютерній програмі з виведенням результатів на табло комп’ютера.

– Єдине нам залишається визначитися, як дослідним шляхом шукати реплікаційні та репараційні ферменти – чи то в діючій частині мозка, чи то в устрої автоматичного прокачування крові через скляну трубочку із вени лівої руки в праву, – Олександр Андрійович повідомив Миколу Антоновича.

Олександр Андрійович, Микола Антонович та Рудольф Фейман положили Едгарда Паунд в операційне ліжко. Голову вложили в скафандр-устрій і закріпили для подальшого використання автоматики.

Олександр Андрійович включив комп’ютерну програму. На табло комп’ютера появилися вечірні дані. Було видно координати діючої і резервної частин мозка та координати пухлини мозка.

Звертаю вашу увагу, – сказав Олександр Андрійович зараз ми почнемо пошук і виявлення чотирьох видів молекул нуклеїнової кислоти. Це такі молекули: рядові молекули; хворі молекули; молекули реплікації – життєво-творчі; молекули репарації – само лікуючі. Кожна із цих молекул має свої особливі властивості і має свою структурну решітку, в якій атоми з’єднані під такими кутами, які притаманні тільки одному із цих видів молекул. Нагадую особливі властивості. Молекула реплікації має властивість швидко розмножуватися. Молекула репарації має властивість лікувати (вигризати) хворі місця в молекулах. Нам такі молекули треба відшукати і виявити в них кути з’єднання атомів. Це все видно на табло комп’ютера і ми можемо потім по аналогу шарикової моделі заповнювати резервну частину мозка молекулами репарації, переробляючи всі інші молекули, окрім хворих, на молекули репарації. Пошук молекул реплікації та репарації будемо проводити в передбаченому устрої по автоматичному прокачуванню крові через скляну трубочку із вени лівої руки в праву. Такий устрій теж ув’язаний із комп’ютерним устаткуванням з виводом даних на табло комп’ютера. Цей устрій потрібний для пошуку в крові молекул репарації та реплікації, – пояснив Олександр Андрійович.

Олександр Андрійович підключив цей устрій і на табло комп’ютера через електронний мікроскоп задіяний в комп’ютерній програмі стали появлятися молекули нуклеїнової кислоти. Вони були затримані в скляній трубочці – резервуарі і за ними як в автоматичному режимі так і візуально Олександром Андрійовичем, Миколою Антоновичем та Рудольфом Фейман велося спостереження. Всього було затримано чотири молекули і їх кількість теж в автоматичному режимі виводилася в таблицю по спеціальній комп’ютерній програмі. В таблиці було показано чотири молекули в кожній молекулі по п’ять атомів. У трьох молекулах атоми між собою були з’єднані під кутом 45 градусів, а в одній молекулі атоми з’єднані під кутом 40 градусів.

Раптом на табло комп’ютера в таблиці кількість молекул в графі «з’єднання атомів під кутом 40 градусів» появилася цифра 1 і почала швидко збільшуватися. Візуально на табло комп’ютера Олександр Андрійович, Микола Антонович та Рудольф Фейман спостерігали швидке множення цієї молекули в якій атоми були з’єднані під кутом 40 градусів Таким чином експериментально була виявлена молекула реплікації, яка постійно множилася.

Олександр Андрійович вирішив замінити кров. Він заніс у пам`ять комп’ютера ще одну порцію автоматизованого прокачування крові. На цей раз було в цій крові затримано всього вісім молекул. У двох молекул, атоми були з’єднані під кутом 45 градусів. В двох – під кутом 35 градусів. І в чотирьох молекулах – під кутом 43 градуси. Пройшло двадцять хвилин серед молекул не спостерігалося ніяких змін і тільки ще через десять хвилин на табло комп’ютера в графі «з’єднання атомів під кутом 35 градусів» в таблиці «Кількість молекул» вискочила цифра 2 і на табло комп’ютера було помітно як молекула із графи «з’єднання атомів під кутом 35 градусів» стала обгризала вже іншу молекулу із графи «з’єднання атомів під кутом 43 градуси». Так була знайдена репараційна молекула із графи «з’єднання атомів під кутом 35 градусів» і хвора молекула, в якій атоми з’єднані під кутом 43 градуса. Процес відбувався доки не залишилося ні одної хворої молекули, в якій атоми були з’єднані під кутом 43 градуса. Таким чином на цей раз в цьому експерименті були виявлені молекули реплікації, репарації та хворі і все це відбувалося на очах у дослідників та гостей.

– Шановні гості, прийшов той довгожданий час коли ми переходимо до завершального етапу операції. Можливо буде болячи, якщо больовий синдром перевищує норму, то наше комп’ютерне устаткування автоматично по спеціальній комп’ютерній програмі переводить наше хірургічне ліжко в режим продовження операції під загальним наркозом.

Олександр Андрійович під постійним наглядом Миколи Антоновича знову включив діюче комп’ютерне устаткування. Почався автоматизований хірургічний процес лікування. На табло комп’ютера знову появилася діюча і резервна частини мозка та пухлина.

Далі на табло комп’ютера появляється шприц із розсувною голкою і занурюється у резервну частину мозка. І саме з цієї хвилини по спеціальній автоматизованій комп’ютерній програмі всі устрої і прилади задіяні через електронно комп’ютерне устаткування починають лікувати людину.

Шприц автоматично по заданій комп’ютерній програмі проникає в глибину мозка і через розсувній отвір, в якому вмонтовані електронний мікроскоп та магнітно-резонансний томограф методом функціональної магнітно-резонансний томографії розшукується в клітинах резервної часини головного мозку молекула репарації (фрагмент репарації) і виводиться на табло комп’ютера для її розпізнання, порівнюючи її із молекулою репарації, яка була уже визначена в передбаченому устрої по автоматичному прокачуванню крові через скляну трубочку із вени лівої руки в праву.

Завдяки електронному ультразвуковому датчику та задіяному через це ж саме спеціалізоване комп’ютерне устаткування по розробленій спеціальній математичній моделі, на табло комп’ютера видно структурну решітку цієї молекули, кількість атомів та під якими кутами вони з’єднані між собою. Тоді, встановивши її тотожність і, маючи такі дані про її структурну решітку атомів у молекулі завдяки електромагнітному датчику, який впливає магнітним полем на зміну структури атомів, у молекулі штучним шляхом по аналогу шарикової моделі із простих молекул нуклеїнової кислоти створюються молекули репарації.

І це по спеціальній комп’ютерній програмі теж буде зразу ж видно на табло комп’ютера.

У другій розсувній частині вмонтований міні електронний ультразвуковий датчик. Він визначає координати діючої та резервної частин мозка теж з виводом на табло комп’ютера.

В третій розсувній частині вмонтований міні шприц. Він, взявши молекулу репарації в передбаченому устрої по автоматичному прокачуванню крові через скляну трубочку із вени лівої руки в праву, вводить цю молекулу в резервну частину мозка. Далі ця молекула по спеціальній комп’ютерній програмі переробляє рядові молекули як у резервній частині так і в основній частині мозку на молекули репарації.

В четвертій розсувній частині електромагнітний датчик по спеціальній комп’ютерній програмі через та комп’ютерне устаткування миттєво змінює кути між атомами тобто із рядових атомів по методу шарикової моделі створює молекули репарації.

Далі комп’ютерне устаткування в автоматичному режимі на табло комп’ютера показує реакцію пацієнта на больовий синдром і рахує кількість молекул у резервній та в основній частині мозка. На табло комп’ютера на табличці появилися такі графи: «Кількість рядових молекул» та «Кут з’єднання рядових молекул»; «Кількість молекул репарації» та «Кут з’єднання атомів репарації»; «Кількість хворих молекул» та «Кут з’єднання хворих молекул»; «Кількість молекул реплікації» та «Кут з’єднання молекул реплікації.

Так же було обраховано кількість всіх молекул по їх видам як у діючій та резервній частинах мозку так і в раковій пухлині і теж було виведено на табло комп’ютера по окремій спеціальній комп’ютерній програмі.

В графі «Кількість рядових молекул» появилася цифра 34445376. В графі «Кут з’єднання атомів рядових молекул» появилася цифра 45.

В графі «Кількість хворих молекул появилась цифра 834689. В графі «Кут з’єднання атомів хворих молекул появилася цифра 43.

В графі «Кількість молекул репарації.» появилася цифра 3. В графі «Кут з’єднання атомів молекули репарації» появилася цифра 35.

В графі «Кількість молекул реплікації» появилася цифра 2. В графі «Кут з’єднання атомів реплікації» появилася цифра 40.

– Зараз у нашого пацієнта в автоматичному режимі по спеціальній комп’ютерній програмі почнеться начинка резервної частини мозку молекулами репарації та реплікації. Це теж буде відбуватися на наших очах, – повідомив Рудольфа Фейман Олександр Андрійович. Така начинка – це є процес штучного перетворення рядових молекул резервної частини мозка по аналогу шарикової моделі на молекули репарації та реплікації. Тобто завдяки спеціальним електронно-магнітним приладам та устроям по спеціальній комп’ютерній програмі будуть мінятися місцями атоми, коли будуть змінювати кути з’єднання між ними. Зараз такий процес уже відбувається це помітно на табло комп’ютера. Дивіться: в графі «Кількість рядових молекул» ви бачите як почала зменшуватися цифра 34445376 і вона буде зменшуватися аж до нуля. А в графі «Кількість молекул репарації цифра 3 весь час збільшується і вона буде збільшуватися аж до цифри 11127124. У графі «Кількість молекул реплікації» цифра 2 теж постійно збільшується і буде збільшуватися до цифри 23318252. В графі «Кількість хворих молекул» повільно зменшується цифра 834689 і буде теж зменшуватися аж до нуля. Це все показує на успішне завершення операції. І коли в такому процесі повністю рядові молекули штучно будуть перетворені в молекули репарації та реплікації, то вони штучно задіють свідомістю резервну частину мозка і вона почне вести очікуваний процес лікування, – пояснив він.

На табло комп’ютера в графі «Кількість рядових молекул» було видно як зменшувалася цифра 34445376. А в графі «Кількість молекул репарації цифра 3 збільшувалась, а в графі «Кількість молекул реплікації» цифра 2 теж збільшувалась, а в графі «Кількість хворих молекул» цифра 834689 теж зменшувалася. Це все показувало на успішне завершення операції. І коли в такому процесі повністю рядові молекули штучно були перетворені в молекули репарації та реплікації, то вони штучно задіяли свідомістю резервну частину мозку і вона почала вести очікуваний процес лікування.

Довелося чекати не довго. На табло комп’ютера цифра 834689 дійшла до нуля і світла хмарка – ракова зона повністю зникла.

– На кінець мрія, шановні колеги, здійснилася. Операція пройшла успішно, – сказав Олександр Андрійович, звільнивши Едгар Паунда від операційного скафандра.

– Друже, операція закінчена, – повідомив його Рудольф Фейман. Було боляче? Як себе почуваєш? – запитав він.

– Біль був терпимий. Спасибі почуваю добре, – відповів Едгард Паунд. Щоб дуже боліло – то ні. Терпіти можна, – додав він. – То що ж, друже, спасибі тобі за те, що в тебе є такі колеги і спасибі їм за їхнє піклування. Скільки житиму стільки буду тепло згадувати і бажати міцного здоров’я за їх безкорисне прагнення зробити добро людині, – сказав Едгард Паунд своєму другу і перекладачу Рудольфу Фейман.

А потім Едгард Паунд підійшов до Олександра Андрійовича і скільки було сили міцно, потиснувши йому руку, розцілував обидві руки. Потиснув руку Миколі Антоновичу та поцілував руку дівчатам Сніжані Вікторівні та Василині Григорівні. А потім підійшов до Рудольфа Фейман і став його міцно притискувати до своїх грудей на які із його голови та голови Рудольфа Фейман непомітно котилися теплі і радісні сльози.

07.10.2015.

04.04.2018 Проза / Роман
На грані живого і мертвого (Глава 7 том 4) / Роман | Василенко Андрій Антонович
Попередня публікація: 04.04.2018 Проза / Роман
На грані живого і мертвого (Глава 5 том 4) / Роман | Василенко Андрій Антонович
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
22.05.2018 © Анатолій Валевський / Роман
Нічний гість (Глава 18)
21.05.2018 © Анатолій Валевський / Роман
Нічний гість (Глава 17)
21.05.2018 © Світлана Нестерівська / Мініатюра
Щастя?!
20.05.2018 © Анатолій Валевський / Гумореска
Небувальщини
20.05.2018 © Анатолій Валевський / Роман
Нічний гість (Глава 16)
На грані живого і мертвого (Том IV)
04.04.2018
На грані живого і мертвого (глава 1 том 4)
04.04.2018
На грані живого і мертвого (глава 4 том 4)
04.04.2018
На грані живого і мртвого (глава 6 том 4)
04.04.2018
На грані живого і мертвого (глава 8 том 4)
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: Відсутній
Переглядів: 7  Коментарів:
Тематика: Проза, роман,
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
03.05.2018 © роман-мтт
Український кібер-панк +18
27.03.2018 © Ковальчук Богдан Олександрович
Русско-тєрнопольський Київ +31
21.03.2018 © роман-мтт
Книжкова полиця: Світи і лабіринти +25
21.03.2018 © роман-мтт
З Днем поезії +21
ВИБІР ЧИТАЧІВ
04.10.2011 © Марина
12.12.2014 © МИХАЙЛО БУЛГАКОВ
21.05.2018 © Світлана Нестерівська
13.06.2012 © Пантелеймон Куліш
22.09.2013 © Тетяна Ільніцька
18.05.2018 © Наталія Старченко
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008 - 2018
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори ©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди