На грані живого і мертвого
глава 10 том 5проведення лікувального експеримента
Осінь забрала в літа свої права та професійні обов’язки і почала їх виконувати. Стала отепляти землю листяним покровом, виймаючи з неї різні овочеві плоди та, прибираючи з її поверхні фруктові і зернові злаки, визиваючи в людини всілякі думки пов’язані з нею.
Микола Антонович, прийшовши на роботу згадав про свій баштан.
– Микола, тобі твоя Надійка нічого не казала, коли заводчани будуть їхати за своїм урожаєм? – запитав Олександр Андрійович.
– У наступні вихідні. Так я в суботу і неділю їздив на своїй машині та зібрав кавуни, – повідомив Микола Антонович. – Приніс – попробуєш, – додав він.
– Микола Антонович, ти Петру Микитовичу говорив, щоб він прийшов з відеокамерою? – запитав Олександр Андрійович.
– Прийде, – відповів Микола Антонович.
В лабораторію зайшов Григорій Цвіркун. І зразу ж за ним зайшов і Петро Микитович.
Микола Антонович встав і підійшов до них.
– Олександр, знайомся. Це Гриша – учасник нашого експерименту, – представив Микола Антонович, тиснучи Гриші руку.
Олександр Андрійович, підійшовши до Григорія теж потиснув йому руку.
– Я готовий прийняти таку, приємну для мене участь в такому експерименті, – сказав Григорій, тиснучи міцно руку Олександра Андрійовича.
– Ми тобі, Гриша, вдячні, що ти не зірвав проведення експеримента, – сказав Олександр Андрійович.
Петро Микитович ув’язав відеокамеру з комп’ютерним устаткуванням і став знімати.
Микола Антонович поклав на підвіконник прилад-перехоплювач по електронно-магнітному перехопленню атомів, який по спеціальній автоматизованій комп’ютерній програмі буде перехоплювати та утримувати атоми для їх розгляда електронно-ультразвуковим фото-мікроскопом і направляти в спеціалізоване електронно-комп’ютерне устаткування для встановлення їх параметрів, порівнюючи їх з атомами заведеними в пам`ять спеціалізованого електронно-комп’ютерного устаткування.
– А тепер пішли в крісло, – сказав Олександр Андрійович. Сідай і чекай зараз я закрию шторами вікно, щоб тебе не осліплювали Сонячні промені і ми тебе, Григорій, екіпіруємо, – додав він.
Микола Антонович обперезав його Сонячне сплетіння спеціальним
поясом який був ув’язаний із п’ятьма приладами, які доповнювали один одного і були ув’язані між собою це: прилад по електронно-магнітному перехопленню атомів (прилад-перехоплювач), він буде перехоплювати та утримувати атоми для їх зчитування і копіювання електронно-ультразву-ковим фото-мікроскопом і далі направляти цю інформацію в спеціалізоване електронно-комп’ютерне устаткування для встановлення параметрів атомів, які існують у променях сонячної енергії; тесло метр буде встановлювати величину напруження магнітного поля атомів у Сонячному сплетінні; електронний ультразвуковий датчик окреслить зону Сонячного сплетіння; електронний ультразвуковий фотомікроскоп в окресленій зоні по спеціальній автоматизованій комп’ютерній програмі буде розглядати атоми; магнітно-резонансний томограф через електронний фотомікроскоп буде зчитувати та копіювати атоми, направляючи їх в спеціалізоване електронно-комп’ютерне устаткування для визначення їх параметрів. А потім, визначивши їх параметри по спеціальній автоматизованій комп’ютерній програмі буде виводитися і на табло комп’ютера для візуального розгляду і на принтер.
– Олександр, вмикай електронно-комп’ютерне устаткування, – сказав Микола Антонович.
На табло комп’ютера стали появлятися в сонячних променях атоми: ДНК та РНК, водню, кисню, заліза, кремнію, германію та нефриту з їх відповідно кожному параметрами: діаметр атому, кількість електронів та їх діаметр, структурна решітка та кути їх з’єднання з іншими атомами в різних молекулах. Атоми затримувалися приладом по електронно-магнітно-му перехопленню атомів для розгляда і визначення їх параметрів і виводилися з їх характеристиками в порівняльних таблицях і були зведені в одну порівняльну таблицю і виведені на табло комп’ютера і на принтер.
На табло комп’ютера було видно, що ці всі атоми Сонячного проміння і атоми Сонячного сплетіння мали повну характеристику: розмір діаметра атома та його ядра, магнетизм атомів кількість електронів та кути з’єднання атомів у молекулах. Всі характеристики окрім діаметрів і магнетизма атомів були тотожні.
– Я думаю достатньо, але це тебе, Григорію, не стосується, – сказав Микола Антонович.
Микола Антонович, взявши із принтера єдину порівняльну таблицю підійшов до Олександра Андрійовича і вони стали розглядати та порівнювати характеристики цих атомів у Сонячних променях та в Сонячному сплетінні тіла людини. Візуально Миколою Антоновичем, Олександром Андрійовичем та учасником цього вкрай потрібного експеримента Григорієм була встановлена тотожність, окрім діаметра цих атомів. А це визначає, що сонячне сплетіння людини це і є генератор життя людини.
– Так, Олександр, нами вже встановлено те, що треба було виявити, а
наш спеціалізований тесла метр підтвердив наше сподівання, що атоми ДНК та РНК в Сонячному сплетінні мають напруженість свого магнітного поля на 2 тесла менша ніж у сонячних променях, – сказав Микола Антонович. – Тепер переключай програму домагнічування величини магнітного поля нашим спеціалізованим магнітометром, – додав він.
– Тепер, Григорій, я тобі заміню екіпіровку – сказав Олександр Андрійович і знявши пояс із п’ятьма приладами підперезав його поясом уже із двома приладами: магнітометром напруження, який силу напруженості магнітного поля атомів ДНК та РНК доведе до рівня атомів Сонячного проміння; тесло метр, який буде показувати величину напруження магнітного поля ДНК та РНК. – Як ти, Григорій, себе почуваєш, чи кортить ще тобі випити? – запитав Олександр Андрійович і щойно переключив автоматизовану комп’ютерну програму.
– Це не те слово, Олександр Андрійович, зраз мене ламає і тягне, як магнітом випити пива, – відповів Григорій.
Пройшло одинадцять хвилин, як Григорій повідомив, що йому вже покращало.
– Це мені, Григорій, дуже приємно чути від тебе такі лікуючі слова, – сказав Олександр Андрійович.
– Ти, Григорій, мене порадував і я тобі дуже вдячний, – сказав Микола Антонович. Але ще треба посидіти поки не будуть намагнічені атоми ДНК та РНК Сонячного сплетіння до рівня атомів Сонячного проміння. Ми тебе повідомимо про кінець твого лікування, – додав він.
Пройшло ще десять хвилин і автоматизована комп’ютерна програма вимкнула комп’ютерне устаткування.
– От і все, Григорій, ми з тобою зробили корисну для тебе, а для нас дуже приємну справу. Ми з Олександром Андрійовичем тобі, Гриша, щиро вдячні, – сказав Микола Антонович і потиснув йому дужу робітничу руку.
Григорій теж їх щиро подякував і пішов у цех на своє робоче місце.
09.03.2016; 19:56.