Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
05.04.2018 08:32Роман
 
Рейтинг: 0 | 0 гол.
Без обмежень
© Василенко Андрій Антонович

На грані живого і мертвого

глава12 том 5

лікування репараційними ферментами

Василенко Андрій Антонович
Опубліковано 05.04.2018 / 45604

Перед обідньою перервою Микола Антонович пішов у заводську лікарню до Маргарити Віталіївни, щоб узнати чи після їхньої реклами по телебаченню приходять хворі пацієнти.

– Доброго ранку шановна, Маргарита Віталіївна, – поздоровався Микола Антонович. Давно я не чув твоїх віршів може зараз почитаєш хоч один, – попросив Микола Антонович. – Потім я скажу чого я прийшов.

– Привіт, Микола Антонович. Я особисто і весь колектив заводської лікарні дякуємо за швидке установлення обладнання у маніпуляційній кімнаті, – привітала Маргарита Віталіївна. – будемо лікувати, – додала Маргарита Віталіївна. Тепер послухай такий вірш:

НОВА ЛЕГЕНДА

Віками існують легенди й повір’я –

З епохи в епоху їх час переносить, 

Який, мов близькі і далекі сузір’я, 

Із космосу суть до людини доносить…

Германію ж сплав – довголіття людини!

Він інфрачервоне тепло, мов проміння, 

Дає, як здоров’я, людині щоднини!

Щоб мати в житті найгідніше сумління, 

Щоб радість і мудрість вершини сягали, 

Що на олімпі буття лиш існує!

Щоб віру в цей промінь, як дух, зберігали

І пам`ять гострили, що предків шанує…

...З Кореї повір’я, мов Сонечко, сходить!

Я вірю, що скоро цей час вже настане –  

І сплав цей від Happy Dream, що зі Сходу

В надбанні здоров’я легендою стане!


– Гарний вірш – похвалив Микола Антонович. – Я прийшов до тебе, Маргарита Віталіївна, щоб з’ясувати як рухаються лікарняні справи. Пацієнти є? – запитав Микола Антонович.

– Вчора прийняли на стаціонарне лікування двох хворих з відкритою формою туберкульоза легень, – відповіла Маргарита Віталіївна.

– Тоді все гаразд. Ми з Олександром Андрійовичем прийдемо і ви під нашим наглядом почнете їх лікувати. Я пішов у лабораторію.

– Олександр, я був у Маргарити Віталіївни. Вони вже прийняли двох пацієнтів хворих туберкульозом легень. Тепер, ми зайдемо в Інтернет візьмемо з собою Петра Микитовича з відеокамерою і підемо в лікарню.

Коли Микола Антонович, Олександр Андрійович та Петро Микитович

зайшли в маніпуляційну кімнату там були дві медсестри Олена Олегівна Оніщенко та Захарія Пилипівна Співак. Вони вже комп’ютером по автоматизованій комп’ютерній програмі добре управляли цими приладами і електронно-комп’ютерним устаткуванням.

– А де ж ваші хворі? – запитав Микола Антонович. – Щось я їх не бачу, – пожартував, усміхаючись Микола Антонович.

– Прийдуть після обідньої перерви, – відповіла Захарія Пилипівна.

– Тоді ми зараз підемо до їдальні та пообідаємо, – сказав Микола Антонович.

– Я сьогодні їжу взяв дома і буду обідати у їхній столові, – сказав Петро Микитович.

Захарія Пилипівна з Оленою Олегівною включили комп’ютер.

– Олена, що ми, сидячи за комп’ютером повинні перш за все робити з пацієнтом?

– Ми повинні відшукати хворі клітини в його легенях, задіявши електронний ультразвуковий датчик, який знайде і окреслить їх зону.

– Правильно, – сказала Захарія і його включила. – А потім?

– А потім ми включаємо спеціальний електромагнітній прилад, який буде брати у пам`яті комп’ютерного устаткування креслення репараційної молекули і з клітин легень у хворій зоні буде створювати репараційні молекули та реплікаційні молекули. Репараційні молекули будуть лікувати вражену хворобою зону – «вигризати» хворі молекули, а молекули реплікації будуть ставати на місце хворих молекул.

– Правильно, – сказала Захарія і включила. А далі? – запитала вона.

– Потім ми на табло комп’ютера виводимо всі лікуючи файли і, читаючи їх находимо файл з назвою встановленого діагнозу, – відповіла Олена.

– Правильно, – сказала Захарія. – А потім? – запитала вона.

– А вже далі, ввімкнувши файл з назвою діагнозу за нас по автоматизованій комп’ютерній програмі починають працювати оці всі прилади та комп’ютерне устаткування і результат лікування ми побачимо на табло цього комп’ютера, тому що весь процес лікування відбувається автоматично з виводом результата на табло комп’ютера по вибраному нами файлу.

– Правильно, – сказала Захарія. – Молодець – п’ять! – усміхаючись додала Захарія і вимкнула комп’ютер.

– Клас! – сказала Олена. – Гарна у нас робота, – додала вона.

Захарія глянула на годинник. До приходу із їдальні Миколи Антоновича та Олександра Андрійовича залишається чотирнадцять хвилин.

– Я почну лікувати без їх, – сказала Захарія і посадила Михайла Селезньова на стілець.

Захарія подивилася і опустила прилади по рейці до рівня легенів Михайла. Включивши комп’ютер стала чекати, і коли він загрузився вона знайшла файл на якому було написано: «електронний ультразвуковий датчик» і, відкривши цей файл стала пильно дивитися на табло комп’ютера.

Невдовзі на табло комп’ютера спочатку появилося темне коло в діаметрі два сантиметра – це була каверна. Край цього кола був не такий темний, як по центру кола. Потім появилося навколо темного кола пунктирне коло з лінійкою. Відстань між колами дорівнювала одному сантиметру. І коли темне коло було окреслене пунктирним колом Захарія включила спеціальний електромагнітній прилад. Він взяв у пам`яті комп’ютерного устаткування креслення репараційної молекули і з клітин легень у хворій зоні став створювати по цьому кресленні репараційні молекули та реплікаційні молекули.

Потім на табло комп’ютера Олена вивела всі лікуючи файли і, читаючи їх найшла назву встановленого діагнозу: « відкрита форма туберкульозу легень» і, відкривши цей файл цим самим задіяла процес лікування.

Коли в маніпуляційну зайшли Микола Антонович та Олександр Андрійович то Петро Микитович уже проводив зйомку відеокамерою. Вони глянули на табло комп’ютера.

– Наскільки вже збільшилася відстань між колами з того часу коли на табло комп’ютера появилося пунктирне коло з лінійкою? – запитав Микола Антонович.

– Майже на два міліметра, – відповіла Захарія. – А з того часу як поя-вилося пунктирне коло з лінійкою пройшло шість хвилин, – додала вона, глянувши на комп’ютерний годинник.

– За шістнадцять хвилин ваш пацієнт буде вилікуваний повністю, – запевнив Микола Антонович. – Дайте йому газету хай читає, – додав він.

– Я вилікую одного Михайла, а ти, Олена, будеш лікувати другого Михайла, – жартуючи сказала Захарія.

В маніпуляційну зайшла Маргарита Віталіївна з лікарем і стали спостерігати за зникненням темного кола. Так непомітно пройшло ще десять хвилин. Захарія та Олена пильно стежили за табло комп’ютера. А темне коло було менше ніж пшоняне зернятко. Раптом із табло комп’ютера зникають обидва кола. І це всі помітили.

– Процес лікування закінчено, – сказав Микола Антонович

– Комп’ютерне устаткування автоматично вимкнулося, – повідомив Олександр Андрійович. – Можете сходити на рентген, – запропонував він.

Олена запросила Чхан Михайла на лікування. Вони підійшли до стільця. Михайло сів на стілець і Олена, подивившись на прилад трішки підняла його вверх по рейці, виставивши на рівні легень.

Включивши комп’ютер стала чекати, і коли він загрузився вона знай-

шла файл на якому було написано: «електронний ультразвуковий датчик» і, відкривши цей файл стала пильно дивитися на табло комп’ютера.

Невдовзі на табло комп’ютера спочатку появилося темне коло в діаметрі півтора сантиметра – це була каверна. Край цього кола був не такий темний, як по центру кола. Потім появилося навколо темного кола пунктирне коло з лінійкою. Відстань між колами дорівнювала одному сантиметру. І коли темне коло було окреслене пунктирним колом Олена включила спеціальний електромагнітній прилад. Він взяв у пам`яті комп’ютерного устаткування креслення репараційної молекули і з клітин легень у хворій зоні став створювати по цьому кресленні репараційні молекули та реплікаційні молекули.

Потім на табло комп’ютера Олена вивела всі лікуючи файли і, читаючи їх найшла назву встановленого діагнозу: « відкрита форма туберкульоза легень» і, відкривши цей файл цим самим задіяла процес лікування.

Олена, глянувши на комп’ютерний годинник засікла час і всі присутні стали очікувати кінця лікування.

Пройшло дев’ятнадцять хвилин і лікування закінчилося.

В маніпуляційну повернулися з рентгену лікар – Надія Антонівна і пацієнт – Михайло Селезньов.

– Флюорограма легень показала, що каверни на легенях вже немає, – повідомила Надія Антонівна.

– Тоді, Надія Антонівна, готуйте їх на виписку, – сказала Маргарита Віталіївна. І провірте для підтвердження Чхан Михайла на рентгені, – додала вона.

Михайло Селезньов і Михайло Чхан подякували медсестер і лікарів, а вченим міцно потиснули руки і радісними пішли в палату.

Медперсонал і вчені теж задоволено розійшлися на свої робочі місця.

15.04.2016

05.04.2018 Проза / Роман
На грані живого і мертвого (Глава 14 том 5) / Роман | Василенко Андрій Антонович
Попередня публікація: 05.04.2018 Проза / Роман
На грані живого і мертвого (Глава 12 том 5) / Роман | Василенко Андрій Антонович
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
08.10.2018 © Арсеній Троян / Оповідання
Дядько Василь
29.09.2018 © Ірина Затинейко-Михалевич / Бувальщина
Знахар сьогодення
23.09.2018 © Дарія Китайгородська / Мініатюра
Вечірні гастролі
23.09.2018 © Дарія Китайгородська / Мініатюра
З першого погляду
22.09.2018 © роман-мтт / Мініатюра
Вересень дзижчить утомленою мухою
На грані живого і мертвого (Том V)
04.04.2018
На грані живого і мертвого (глава 1 том 5)
05.04.2018
На грані живого і мертвого (глава 10 том 5)
05.04.2018
На грані живого і мертвого (глава12 том 5)
05.04.2018
На грані живого і мертвого (глава 14 том 5)
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: Відсутній
Переглядів: 5  Коментарів:
Тематика: Проза, роман,
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
13.10.2018 © Суворий
Пацифікація Галичини: польська армія руйнує українські села, катує та арештовує (жовтень 1938)
11.10.2018 © Суворий
Європа після Судет: Німеччина активізує зовнішню політику та шпигунство (жовтень 1938)
10.10.2018 © Суворий
Радянська Україна: арешт маршала Блюхера, повстання та чистки в червоній армії (жовтень 1938)
09.10.2018 © Суворий
Закарпатська криза: долю Закарпаття передано в руки Німеччини та Італії (жовтень 1938)
04.10.2018 © Суворий
Провід ОУН проголосив головою і вождем націоналістичного руху полк. Андрія Мельника (жовтень 1938)
ВИБІР ЧИТАЧІВ
17.12.2014 © Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
26.11.2011 © Микола Щасливий
12.04.2011 © Закохана
20.01.2011 © Михайло Трайста
26.03.2012 © Піщук Катерина
26.11.2011 © Микола Щасливий
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008 - 2018
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори ©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди