05.04.2018 08:47
Без обмежень
25 views
Rating 5 | 5 users
 © Костенюк

Привал

Ти зрозумій, що пам`ять

гостра о цій порі.

Зігнані ми вітрами, 

ватри вогонь горить.

Хтось приймача вмикає, 

інший поверх голів, 

ніби не помічає

крони струнких борів.


Вклала на землю втома.

Десь за межею сну, 

тепло, неначе вдома, 

вітер торкнув струну –

в серці, чи то в ефірі

чисту, як перший сніг, 

там у моїй квартирі –

твій неповторний сміх.


В тихий січневий вечір

ніжна голубизна.

Мила моя, сердечна, 

виглянь мені з вікна, 

в небі злови очима

ватру на мить одну, 

легко здвигни́ плечима, 

що їх в цю мить торкну.

Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Пісня, Для дорослих, Про кохання

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Прогулянки по воді / Пісня | Костенюк». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Про вибори (не Езопа байка) / Байка | Костенюк». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Костенюк.


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 05.04.2018 18:18  © ... => Панін Олександр Миколайович 

Дякую. Часом, вдається і так))) 

 05.04.2018 13:30  Панін Олександр Мико... => © 

Затишно, тепло, лірично! 

 05.04.2018 10:56  © ... => Каранда Галина 

Дякую. 

 05.04.2018 10:55  © ... => Тетяна Ільніцька 

Я ж, як Ви самі колись казали - лірик...

 05.04.2018 09:42  Тетяна Ільніцька => © 

Майстерна форма. Зміст відповідає. Гарні слова для коханої))) 

 05.04.2018 09:00  Каранда Галина => © 

Чудово! 

Публікації автора Костенюк

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо