Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
05.04.2018 18:05Роман
 
Рейтинг: 0 | 0 гол.
Без обмежень
© Василенко Андрій Антонович

На грані живого і мертвого

глава 14 том 6

позапланова оперативка

Василенко Андрій Антонович
Опубліковано 05.04.2018 / 45631

Йшовши на роботу Микола Антонович попутно зайшов у заводську лікарню до Маргарити Віталіївни.

– Доброго ранку шановна, Маргарита Віталіївна, – поздоровався Микола Антонович.

– Доброго шановний, Микола Антонович.

– Я попутно, ідучи заглянув до вас, Маргарита Віталіївна, щоб розказати тобі про цікаву новину, – сказав Микола Антонович.

– Розповідай, Микола Антонович.

– До мене вчора заходив з Інтернету Петро Микитович і залишив ось таку інформація:«Шановні колеги, Василина, Олександр, та, Микола я прочитав по Інтернету, що ви запрошуєте бажаючих приїхати в Київ на лікування хворих епілепсією. Я головний лікар лікарні «Мечнікова» із міста Дніпро. У нас три надцять бажаючих. Один хворіє епілепсією, а ті – туберкульозом легень. Чи вистачить у вас лікарняних місць, щоб я їх привіз автобусом до вас у слідуючий понеділок? Дайте, будь ласка, відповідь по Інтернету і назначте дату приїзду. Дякую. Ваш колега Валерій Кривочуприна».

– Дуже приємна новина, Будемо готуватися до зустрічі, а для цього треба поставити таку ж кількість ліжок та екіпірувати їх всим необхідним: матрацами, простинями, подушками та одіялами, – сказала Маргарита Віталіївна.

– Тоді я піду до директора – Сергія Никифоровича та повідомлю його чого в нас не вистачає для лікування пацієнтів із лікарні «Мечникова міста Дніпро, – сказав Микола Антонович і пішов у лабораторію.

Микола Антонович ішов і думав про математичну модель для ув’язки Тазиметра Едісона із електронно-комп’ютерним устаткуванням з виводом інформації на табло комп’ютера.

Зайшовши в лабораторію Микола Антонович поздоровався, тиснучи руку Олександру Андрійовичу, який писав словесний алгоритм для математичної моделі по ув’язці Тазиметра Едісона з електронно-комп’ютерним устаткуванням з виводом на табло комп’ютера в збільшеному виді доступному для ока.

– Ти мабуть був у лікарні? – запитав Олександр Андрійович.

– Так. Я був у Маргарити Віталіївни і вони ше неготові до лікування пацієнтів із міста Дніпро. Я думаю, шо треба повідомити директора, – порадився Микола Антонович.

– Я теж такої думки, – підтримав Олександр Андрійович.

– Я зараз зателефоную Надійці, якщо він є? – сказав і став телефонувати. – Директор є? – Каже, що на місці, Тоді я пішов, а коли я прийду ми допишемо словесний алгоритм для математичної моделі по ув’язці Тазиметра Едісона з електронно-комп’ютерним устаткуванням – додав Микола Антонович.

Микола Антонович зайшов у канцелярію.

– Заходь. Сергій Никифорович один, – сказала Надія Петрівна.

Зайшовши Микола Антонович поздоровався і вони потиснули один одному руку.

– Розповідай, Микола, що нового? – запитав Сергій Никифорович.

– Новина є і цікава. Пам’ятаєш, коли ми через телебачення і наш Інтернет запрошували бажаючих приїхати в Київ на лікування хворих епілепсією. Так от ми отримали такий відгук, мені його вчора залишив Петро Микитович. Ось візьми прочитай.

– Гарний відгук! – радіючи, сказав Сергій Никифорович. Будемо лікувати.

– Я, Сергій, перед приходом до тебе був у нашого головного лікаря – Маргарити Віталіївни і вона на моє запитання, чи ми готові прийняти цих пацієнтів сказала, що не зможемо із-за відсутності ліжок, матраців, простинів, подушок та одіял. Оце я вирішив тебе повідомити, адже вони чекають на нашу відповідь.

– Вірно вирішив і я тобі вдячний, – сказав Сергій Никифорович, –Я проведу оперативку після обідньої перерви, а зараз іди працюй і Скажи, своїй Надійці хай всіх повідомить.

Микола Антонович сказав Надії Петрівні про намір і просьбу директора і пішов у лабораторію.

Повернувшись в лабораторію Микола Антонович з Олександром Андрійовичем стали писати словесний алгоритм.

– От і все. Ми, Олександр Андрійович до обідньої перерви вже з цією задачею впоралися, а після обіду почнемо писати математичну модель.

В лабораторію зайшла Сніжана Вікторівна, щоб забрати свого ненаглядного на обід.

– Ти, Сніжана, прийшла нас запросити в їдальню?, – запитав Микола Антонович.

– А, ви, що? Не підете?

– Не підемо поки не напишемо математичну модель, або не прочитаєш нам вірші, – жартуючи сказав Микола Антонович. Так що вибирай, або ми будемо писати математичну модель, або ти нам прочитаєш вірші, – запропонував, усміхаючись, Микола Антонович.

– Тоді пишіть свою модель, а я пішла в їдальню, та ладно це ж я просто так сказала. Прочитаю. Про любов? – запитала, усміхаючись, Сніжана Вікторівна.

– Про любов, – весело відповів Микола Антонович.

Сніжана Вікторівна дістала записничку і стала читати вірші:

ЩАСЛИВА ЗУСТРІЧ

Як стрілися ми – то один одного полюбили

І душі чутливі мерщій закохалися теж –

У спільнім житті набирались кмітливої сили

І з нею обоє були вже щасливі без меж!

Ти серце своє поселила у серці моєму, 

А душу мою поселила у душу свою:

І пишуть вони про любов у коханні поему, 

Яка розросталася в нашім тілеснім гаю!


НІЧ – ЖАР-ПТИЦЯ

За обрій вже Сонце сідає – згасає заграва…

Зірковий десант завойовує простір небесний, 

Цілунком на струнах емоцій моїх ти заграла –

І серце співало любов’ю в закоханім плесі!

Душа відчувала мотиви любовної зливи –

До ранку нас ніч колихала, – були ми щасливі, 

Стрічали світанок, неначе казкову Жар-птицю –

У день з ним заходили, наче в любові світлицю!


КРАНІВНИЦЯ

Над тобою глибоке небо —

Кран шугає у хмари-повені, 

І, можливо, від цього в тебе

Очі небом завжди фарбовані.

І в стрімкій висоті завмерши, 

Де квартали до міста туляться, 

Ти на кран підіймалась вперше, 

Щоб нова народилась вулиця...

Що ж, бажаю тобі удачі!

Чи ж почуєш мене на крані?

Я на вулицю став багатшим, 

Я знайшов тут своє кохання!


АКАЦІЯ

Я колюча акація – кетяги білі!

Народилась, мов квіт, за садком, край села

І в душі я ношу аромати поспілі,  

Бо дорога любові у світ повела…

Я колюча акація – ніжна, вродлива, 

Парубків зачаровує запах душі.

Залюбки я із ними, мов вітер, грайлива –

Про любов їм читаю колючі вірші!

Я колюча акація – кетяги ніжні!

Мої думи – це мрії в юначім бутті, 

Бо вони незалежні, цнотливі, безгрішні

Пізнають насолоду кохання в житті!

Я колюча акація – кетяги пахнуть!

Це мої почуття визрівають – цвітуть, 

А закохані хлопці в чеканні, мов чахнуть, 

Зберігають свою найсолодшу мету!

Я колюча акація – кетяги пахнуть!  

Залицяються всі, а кого полюблю

Із тих хлопців, які у чеканні, мов чахнуть –

До безтями полюбить, як раз уколю!


– Гарні вірші. Дякую тобі, Сніжана. Дуже запав к душу вірш «Акація» тепер і я буду думати хто б і мене так уколов. А тепер з такою думкою можна йти в їдальню, – сказав, усміхаючись, Микола Антонович.

Смачно, пообідавши вони пішли на оперативку.

– Я бачу, що вже всі прийшли, – сказав Сергій Никифорович. – Шановні, колеги, я вас зібрав, щоб вирішити на мій погляд одне престижне для нашого колектива і дуже важливе питання. Петро Микитович на ось і зачитай.

– Ми вчора отримана по нашому Інтернету на наше запрошення ось таке звернення – повідомив Петро Микитович і став читати:«Шановні колеги, Василина, Олександр, та, Микола, я прочитав по Інтернету, що ви запрошуєте бажаючих приїхати в Київ на лікування хворих епілепсією. Я головний лікар лікарні «Мечнікова» із міста Дніпро. У нас є тринадцять бажаючих. Один хворіє епілепсією, а ті – туберкульозом легень. Чи вистачить у вас лікарняних місць, щоб я їх привіз автобусом до вас у слідуючий понеділок? Дайте, будь ласка, відповідь по Інтернету і назначте дату приїзда. Дякую. Ваш колега Валурій Кривочуприна».

– Всі зрозуміли? Тоді, Надія Петрівна, записуй.

– Начальнику відділа Інтернет за дві неділі – до 20.01 2017 року через Інтернет знайти магазини з відповідними матеріалами і передати у відділ постачання.

– Начальнику відділа постачання – до 21 01 2017 року привезти із магазинів головному бухгалтер завода рахунок коштів для розрахунку.

– Головному бухгалтеру Олені Василівні в термін до 26 .01.207 року перерахувати кошти.

– Начальнику відділа постачання і начальнику транспортного цеха до 30 01 2017 року привезти товар на склад із відповідних магазинів

– Начальнику механічного цеху до 03 02 2017 року встановити ліжка в лікарні. От і все оперативка закінчена, – сказав Сергій Никифорович. – Ідіть працюйте, – додав він.

05.04.2018 Проза / Роман
На грані живого і мертвого (Глава 15 том 6) / Роман | Василенко Андрій Антонович
Попередня публікація: 05.04.2018 Проза / Роман
На грані живого і мертвого (Глава 13 том 6) / Роман | Василенко Андрій Антонович
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
23.06.2018 © Наталія Старченко / Оповідання
Пригоди ще тільки починаються... (Продовження оповідання "сюрприз")
21.06.2018 © Анатолій Валевський / Оповідання
Життя кулі
21.06.2018 © Андрій Осацький / Казка
Підземна мандрівка
20.06.2018 © Наталія Старченко / Оповідання
Сюрприз
20.06.2018 © Андрій Осацький / Казка
Таємнича пожежа
На грані живого і мертвого (Том VI)
05.04.2018
На грані живого і мертвого (глава 1 том 6)
05.04.2018
На грані живого і мертвого (глав 12 том 6)
05.04.2018
На грані живого і мертвого (глава 14 том 6)
05.04.2018
На грані живого і мертвого (глава 16 том 6)
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: Відсутній
Переглядів: 2  Коментарів:
Тематика: Проза, роман,
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
22.06.2018 © Суворий
Свідчення Кривицького: Сталін шукає порозуміння з Гітлером (травень 1938)
21.06.2018 © Суворий
Волинь та Галичина: полонізація прискореним темпом (травень 1938)
21.06.2018 © Суворий
Українці Польщі вимагають тих же прав, що й судетські німці (травень 1938)
20.06.2018 © Суворий
Зміниться польська політика проти українців (травень 1938)
ВИБІР ЧИТАЧІВ
29.08.2010 © Віта Демянюк
27.11.2014 © Серго Сокольник
01.08.2012 © Волинець Галина Миколаївна
25.01.2012 © Т.Белімова
22.09.2013 © Тетяна Ільніцька
12.12.2014 © МИХАЙЛО БУЛГАКОВ
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008 - 2018
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори ©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди