На грані живого і мертвого
глава 13 том 7на Симпозіумі
Зима. Десяте число. За вікном літака свинцеве небо. Було вже близько двадцяти години. Літак став кружляти над аеродромом Нью-Йорка. Над містом наче висів величезний абажур, в якому мерехтіли електричні вогні, мов зорі у небі. Стюардеса оголосила про прибуття. Пілот опустив шасі, і літак пішов на посадку.
Приземлення літака пройшло для пасажирів майже непомітно. Під’їхав трап і люди стали виходити.
– Україна... Василина Чабаненко, Микола Опанасенко, Олександр Світозаренко, Петро Шуліка та Герасим Федорович Клименко на вас чекає машина з прапорцем вашої держави, – оголосив гучномовець.
Вони побачили перед собою цілу чергу автомашин під стягами різних держав і вони взяли напрямок на український прапор.
Підійшовши до машини Петро Микитович відірвав із блокнота папірець і дав його перекладачу. На папірці було написано: «Готель Хілтон Йорк».
Перекладач віддала його водію машини і, переговоривши з ним, та віддавши Петру Микитовичу сценарій роботи Симпозіума, в якому було чітко розписано розпорядок дня сказала щоб сідали в машину і, що цей же водій приїде завтра о дев’ятій годині ранка в готель і відвезе їхв Колумбійський інститут Нью-Йорка.
Петро Микитович засік час. Пробок по дорозі не було, доїхали за шістнадцять хвилин. Водій відчинив двері, подав руку Василині Григорівні і, підійшовши з ними до багажника машини взяв її сумку і повів їх у готель. Олександр Андрійович зібрав паспорти і віддав адміністратору та, заплативши отримав ключі від їхнього номера і номера Василини Григорівни. Ліфт їх підняв на одинадцятий поверх. Олександр Андрійович віддав ключі Петру Микитовичу і, відкривши двері номера Василини Григорівни зайшов з нею в номер. Вони прийняли душ і пішли в ліжко.
– От ми любий, Олександр, знову тільки вдвох з тобою та з нами очікуваний інтим, – сказала Василини Григорівни і вони почали спілкуватися, віддавшись своїм почуттям.
Вранці хлопці розбудили їх і, прочитавши сценарій роботи Симпозіума, пішли в ресторан готеля. В ресторані вони поснідали і та ж сама машина відвезла їх в інститут. У вестибюлі на першому поверсі проходила реєстрація делегатів Симпозіума, видавали програми і радіонавушники – для прослуховування перекладу виступів. В загальному гомоні делегатів чулися всілякі мови. Василина Григорівна, Микола Антонович, Олександр Андрійович та Петро Микитович відмітили на програмі доповіді, які їм хотілося б послухати, і пішли в зал, сіли у першому ряді напроти трибуни.
Залою володів гамір. Подзвонив мобільний телефон.
Дзвонила Надія Петрівна.
– Привіт, любий! Ми тут із Маргаритою та Сніжаною. Цілую тебе. Ви ще не виступали? – з хвилюванням говорила Надія Петрівна.
– Ні. Тільки-що закінчилася реєстрація. Як ти там? Тримайся і чекай. Цілую і передаю слухавку Олександру.
Так вони швидко і коротко поговорили із своїми дружинами.
В залі закінчився гамір і настала тиша. Петро Микитович налаштував відеокамеру і став знімати. Головуючий привітав делегатів і об’явив порядок денний.
– Україна. – повідомив головуючий – запрошується на виступ доктор філософських наук Василина Чабаненко. Приготуватися докторам математичних та медичних наук Миколі Опанасенко і Олександру Світозаренко та доктору медичних наук Герасиму Клименко.
Петро Микитович налаштував відеокамеру і коли Василина Григорівна вийшла на трибуну став знімати.
Василина Григорівна вийшла на трибуну і, знаючи на пам`ять свій текст стала розповідати:
– Шановні колеги, дозвольте привітати вас із вашим досягненням у науці і побажати натхнення та нових успіхів – звернулася Василина Григорівна. – Я собі задала питання, над яким кожен із вас теж неодноразово замислювався, і прагну знайти вірну відповідь. Питання актуальне і злободенне і звучить так: «Атоми – елементали. зло і добро». Ще древні філософи писали, що атом це – зерно духа, або фактичний елементал життя людини. Елементали – це атоми, в яких на їхніх границях зустрічаються атоми зла та добра. Ця границя теж має своє духовне тіло, яке як і всяке тіло має свої атоми, які невидимі навіть електронним мікроскопом. Тож, якщо електронний мікроскоп удосконалити, або використати Тазиметр Едісона, маючий величезну степінь відчуття. А коли він приєднаний до великого телескопа, Ви ж знаєте, то він дає можливість не тільки виміряти тепло дуже далекої зірки, а й виявити у її невидимих променях атоми, а також відшукати нові планети. Тоді примінивши Тазиметр Едісона можно вже буде узріти і атоми зла та добра. А знищення їх це дасть можливість позбавити людство від почуття власності, яке поширило свої зазіхання на всі сфери життя: не тільки на майно, а і на любов. І це помітно навіть у нашій розмові: замість «бути» ми часто вживаємо «мати». Щоб сказати я хочу, щоб «була» у мене любима ми говоримо я хочу «мати» любиму. Ми не кажемо я хочу, щоб «був» у мене друг, а кажемо я хочу «мати» друга».
Поклик душі до почуття власності народжує протилежні сили добра – зло. Вищий Розум стверджує, що почуття власності народжує хвороби людства: користь, брехня, егоїзм і нетерпіння, які проявляють почуття переваги – бажання бути винятковим. Винятковість – це наявність будь якого перевершення у чомусь над ким-то. Вона може привести до непередбачених форм привласнення: таємної – крадіжка; відкритої – експлуатація; економічної – незаконне привласнення; воєнної та інших. Почуття власності, бажання особистого задоволення, прагнення до власті завжди спрямовують людину до віддаленості та відокремленості від суспільства, а в підсумку приводять до зла і хаоса. Саме хаос протидіє єдності та цілісності.
А для того, щоб людство прийшло до громади, позбавившись власної душі, треба знищити найбільшого ворога – зло. А щоб знищити зло треба знати його шлях виникнення та місце знаходження. А, щоб взнати цей шлях та місце знаходження треба зло розглянути з атомної точки зора.
Шлях знищення зла є поки один – еволюція мислення людини. Це коли резервна частина мозка людини визріє і заселиться в ній тільки флюїд добра. Але цей шлях, як відомо, дуже довжелезний. А от коли при дослідженні експериментальним шляхом буде виявлено, наявність атомів зла і добра тоді можна вже говорити про штучний шлях знищення зла – саму страшну хворобу людства. Хворобу, яка так же, як і всі інші хвороби є матеріальним вірусом.
І щоб з’ясувати його природу та місце знаходження, то чому б не використати у цій справі Вріль магнетизма та біологічний електрострум мозка людини та Флюїд ефіра і для цього розробити спеціальні прилади і ув’язати їх із спеціалізованим комп’ютерним устаткуванням. І коли дослідним шляхом будуть встановлені розміри його атомів та місце знаходження тоді зло, як хворобу, можна буде знищити репараційними ферментами».
Залишається тільки експериментально дослідити мозок відповідного феномена, примінивши Тазиметр Едісона, і ми узріємо атоми зла та добра. А це вже шлях до знищення атомів зла у резервній частині мозка феномена-пророка».
В залі почалися буремні оплески.
Після Василини Григорівни виступили Олександр Андрійович і Микола Антонович. Вони розповідали про виготовлення приладів та проведення експерименту. Вони за свої виступи теж отримали буремні оплески.
Після Олександра Андрійовича і Миколи Антоновича виступив Герасим Федорович Клименко і теж отримав буремні оплески.
Головуючий об’явив перерву.
До Олександра Андрійовича, Миколи Антоновича, Василини Григорівни і Петра Микитовича підійшов Герасим Федорович Клименко.
– Будемо знайомитися, – звернувся до них Герасим Федорович.
– Ми всі працюємо на заводі «Токарно-фркзерне устаткування», – сказав Микола Антонович. Василина Григорівна працює на посаді директора заводської повної школи. Олександр Андрійович працює на посаді начальника наукової лабораторії. Петро Микитович працює начальником відділа міжпланетного Інтернета. А я займаю посаду Головного науковця завода.
– А я працюю в Міністерстві на посаді голови Всеукраїнської спідки вчених України, – сказав Герасим Федорович і поцілувавши руку Василини Григорівни потис руку хлопцям.
– Ми, Герасим Федорович, в нашій заводській лікарні будемо проводити лікувальний експеримент від зла. На нашому заводі виготували всі відповідні прилади. Це такі прилади: Електронний ультразвуковий датчик. Він буде окреслювати границі резервної частини мозка для виявлення в ній всіх атомів; Прилад-перехоплювач буде перехвачувати і затримувати атоми в резервній частині мозка для їх розгляда; Тазиметр Едісона він буде розглядати затримані атоми в окресленій зоні резервної частини мозка; Функціональний магнітно-резонансний томограф через Тазиметр Едісона буде копіювати атоми резервної частини мозка; Спеціалізований електронний фото-мікроскоп буде зчитувати копійовані атоми; Фотоелектронна відеокамера буде фотографувати і виводити на табло компютера. Знищувати атоми зла, які існують в молекулах резервної частини мозка людини, будемо репараційними атомами, які ми отримали по міжпланетному Інтернету від нашого знайомого – Кирила Гавриловича Шевченко, який працює головним науковцем планети «Кам’яні ливні», в місті Козій Ріг. І коли приїде із Америки пацієнт, який дав згоду прийняти участь у проведенні лікувального експеримента по знищенню атомів зла ми будемо його лікувати. Якщо Ви, Герасим Федорович, бажаєте тоді приїздіть до нас і Ви все побачите і почуєте, – запросив Микола Антонович.
– Я обов’язково приїду і вдячний Вам за запрошення, – погодився Герасим Федорович
– Я Вам, Герасим Федорович, зателефоную і будемо чекати Вашого приїзду. Я Вам, дуже вдячний. До побачення.
Не дочекавшись закінчення Симпозіума вони вирішили походити по вулицях та магазинах Нью-Йорка.
– Пропоную поїхати на П’яту Авеню або на Таймс-Сквер. Може, купимо дівчатам якісь гостинці, – запропонував Петро Микитович.
В аеропорту «Бориспіль» Василину Григорівну зустрічав Сергій Никифорович, а хлопців зустрічали Надія Петрівна, Сніжана Вікторівна та Маргарита Віталіївна. Кожен зустрічаючий приготував троянду та смачний поцілунок. І кожен отримав у відповідь міцні обійми з поцілунком та подарунком і на таксі поїхали додому.