07.04.2018 19:31
Без обмежень
29 views
Rating 5 | 3 users
 © Олександра

Отак ішли:

Отак ішли за сутінню тривог: 

Боялись неба і клялись на зірці.  

Нам в руки лився зледенілий смог 

І скрапував на скам`янілій сірці.  


Хотіли меду і горіли тишею,  

Нам було мало серця, світу й часу. 

Ми розплітали темно-сіру масу 

І поливали своє слово вишнею.  


Нам затишок приснився якось в сніг: 

Ти був холодний; дощ втікав у повені.  

І наші ноги, пережито-зморені,  

Текли у плин чужих нічних доріг. 

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Повені / Вірш | Олександра». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Кришталь мелодій / Вірш | Олександра». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Олександра.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Олександра

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо