Дике Терня
Філософський вірш
Палац – Жертовник, Дике Терня,
Не гаснуть назавжди вогні,
Страждання втомлені смертельно,
Вже майже
не болять вони.
Обридла наклепів полуда,
Надії термін відхрипів,
Зцілити душу може чудо,
Дзвенить його
сріблястий спів.
Зловтішна мука серце крає
І кров’ю перепився бинт,
Надія у вогні палає,
Тече, як лава,
в лабіринт.
Зневажте маски лицедійні,
Підступності – анафема!
Шукать Надію – безнадійно:
Захоче –
з’явиться сама!