14.04.2018 14:33
Без обмежень
56 views
Rating 5 | 6 users
 © Ольга Моцебекер

Непочуті

Він мені шепоче: "Непочуті"

Я іду на зов той, до них.


- Скільки ще доріг здолати треба, 

Щоб зустрітись і почути їх?


- Не спіши! Зроби лиш крок один.


Серед гулу воєн й шуму вітру

стукіт серця проривається й звучить.


- Чуєш? Я іду до тебе. Я почула, 

Адже маємо з тобою світ один.


( До збірки новел "Непочуті").

_

Місточок

Місточок між мною й тобою тонкий


пройти я хочу. Не залишай лиш берег свій.


Прийду й погляну в твої очі.


Мовчати й берегти слова мені вже більш не треба


Знай, ти не один на цій землі під синім небом.



м. Васильків квітень, 2018



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Мініатюра, Про життя, Про людину

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Танець життя (Поезія у прозі) / Мініатюра | Ольга Моцебекер». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Щастя / Мініатюра | Ольга Моцебекер». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Ольга Моцебекер.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 12.06.2018 03:54  © ... => Лора Вчерашнюк 

Сердечне спасибі за зворотній зв`язок, Лоро. Щасти Вам. 

 11.06.2018 22:16  Лора Вчерашнюк => © 

Чудово! Бути почутим - мабудь, найважливіше для людини))))) Тепло і щиро)))) Дякую))) 

 17.04.2018 12:33  © ... => Тетяна Ільніцька 

Саме так, Таню. Дякую. 

 17.04.2018 08:25  Тетяна Ільніцька => © 

А хочеться, щоб почули, зрозуміли. Напевно, нам це потрібніше, ніж їм.
І місточок - річ дуже важлива. Ті, хто не мають місточків, мріють про них, а ті, хто має, просто не помічають. 

Публікації автора Ольга Моцебекер

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо