Вітторіо Амедео Алф`єрі "Сонет СХХV"

Італійська Поезія.

Найкраща Поезія Світу

міражам щастя

Вітторіо Амедео Алф`єрі

(італійський драматург, поет і письменник, 1749-1803)

Сонет СХХV

сам, між сумних моїх дум, коло мор`я,

де має початок Тоско-ріка,

з моїм конем Фідо їду, й говорять

розлючені хвилі, ревуть здалека`.

той берег пустельний, той рев серце повнить,

якого вогонь невгасимого смутку,

печалі й подяки, сльозами наповнить

ті очі неплачучі, що сохнуть хутко.

солодке забуття провин й себе самого

в тихій уяві падало дощем,

й зітхав я часто із нічого:

ота, яку жадаю, видавалось ще,

немов би їхала навстрі`ч через пороги...

моєю хибою й таланом стала фея,

яку зустрів я на житті дорогах.

переклад з італійської- Івана Петришина

//www.miezewau.it/poesie.htm

CША, 15.04.2018