19.04.2018 22:07
Без обмежень
56 views
Rating 5 | 2 users
 © Вікторія Куценко

Відверто...

Ми, поети…Навесні живемо за/по відчуттям.

Наші душі ніжні. Кожне слово про творчість в душі лишає шрам.

Нам складно показувати у віршах себе.

Боїмось почути:"Вірші - не твоє."

Ми не маємо гордощів, ми маємо думку.

Та криштальну совість. Вищого ґатунку.

Навесні ми цвітемо.

Восени затихаємо.

Ми-поети.

Завжди прощаємо та найміцніше кохаємо…



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Любовний вірш, Про кохання

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Сидром зайнятого / Любовний вірш | Вікторія Куценко». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Іди / Любовний вірш | Вікторія Куценко». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Вікторія Куценко.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 20.04.2018 20:10  © ... => Тетяна Ільніцька 

пані Тетяно,дуже Вам дякую!Ваші коментарі завжди підіймають настрій! 

 20.04.2018 09:00  Тетяна Ільніцька => © 

Вікторіє, усі, хто пишуть, бояться почути прикрі слова, але однаково їх чують...
Сподобалося про весну й осінь)))) 

Публікації автора Вікторія Куценко

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо