20.04.2018 20:51
Без обмежень
63 views
Rating 5 | 1 users
 © ЛАРИСА МАНДЗЮК

Повз життя...

Застрибнувши у потяг ранковий, 

марно, хочеш від себе втекти...

Обіймаючи світ кольоровий.

так хотілось душі теплоти.


І кричати, що я хочу жити, 

хоч губила себе я не раз...

Двері потяга хочу відкрити, 

щоб життя не втікало від нас.


Я не вірю і вірить не хочу, 

що все лихо, за сною у слід.

Щоб ніхто і ніде не наврочив, 

щоб зустріти, цей щастя політ.


Хоч короткий, та мить насолоди...

Не втечу я від себе, зажди, 

для душі лиш хотіла свободи, 

я зморилася вже від біди...


Вона знову тримає за руку

і цілує у зморшках чоло.

Потяг рушив, обійму розлуку, 

повз життя моє, щастя пройшло...


Автор Лариса Мандзюк. м. Львів.



м. Львів. 20. 04. 2018.



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Філософський вірш, Про життя

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Льівський вальс... / Ліричний вірш | ЛАРИСА МАНДЗЮК». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Цілунок квітки / Ліричний вірш | ЛАРИСА МАНДЗЮК». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора ЛАРИСА МАНДЗЮК.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 22.04.2018 00:40  Серго Сокольник => © 

Смуток... 

Публікації автора ЛАРИСА МАНДЗЮК

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо