20.04.2018 22:23
Без обмежень
34 views
Rating 5 | 1 users
 © Олександра

Знову бракує розмов як повітря

знову бракує розмов як повітря  

хоч не з тобою, хоча би із вітром  


світло згасає, то скільки нам ночі 

знов закривати обпечені очі? 


скільки терпіти цю ломку бездушну  

що вже потроху висмоктує душу? 


ти як наркотик, який б`ється в крові  

як же бракує чужої любові... 

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Прощання / Вірш | Олександра». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Повені / Вірш | Олександра». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Олександра.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 08.05.2018 12:47  Лора Вчерашнюк => © 

Так, щоб спілкуватися - потрібен щит - сонячний, райдужний!!!! ПОРбудуйте його - з Вашою фантазією - це-вмить!!!! Там, де сонячне сплетіння - чи - як парасолька над головою!!!! І ви - в безпеці і на зв`язку!!!! Так, страх і беззахисність примушують ховатися від чужої любові, бо "пече, коли немає правильного "фільтру"". Творіть свою нову оболонку - яскраву структуру сонця!!!!! Зробіть стрибок у незвідане, Олександро!!!! 

Публікації автора Олександра

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо