01.05.2018 21:54
для всіх
248
    
  5 | 6  
 © Надія Крайнюк

Пробачте

Пробачте

Упоров Ігор Романович

30. 08. 1984 — 28. 06. 2014


Дарує пахощі всім літо золоте,

Сплітаючи вінки з красивих квітів.

На жаль, останнім чарування буде те

Для когось… Серце сумом оповите…

Пробачте, любі, що загинув на війні,

Пісні в раю небеснім доспіваю.

Я з вами буду зустрічатися вві сні,

Пташиною літатиму із гаю.

На згадку «селфі» залишаю вам свої,

(Ще дві години після буду жити).

Хоч перемир’я, але все ж ідуть бої.

Нам треба світ від ворога звільнити...

—А в мене, таточку, маленька є сестра.

На тебе, — каже мама, — схожа личком…

І через рік мені до школи вже пора.

Бабуня плаче… каже ми — сирітки…

—Вже вас ніколи я, на жаль, не обійму…

Мені пробачте, рідні, що не з вами,

У вічність світлі ваші образи візьму…

В степу всі трави плакали сльозами…

Я дуже гаряче й безмежно вас любив,

Надійко, мамо, донечки, сестричко!

Не плачте! Це — війна… Я там за правду бивсь.

За мене помоліться у капличці…

Дарує пахощі всім літо золоте,

Сплітаючи вінки з чарівних квітів.

На жаль, останнім чарування стало те

Для когось… Серце сумом оповите…


28. 02. 2018 рік

Світлини з інтернету

Народився 30 серпня 1984 року в селі Залужне Локачинського району на Волині. Закінчив Замличівську загальноосвітню школу у сусідньому селі Замличі. Свого часу проходив службу у складі миротворчого контингенту в Косові. Мешкав із сім`єю у місті Володимирі-Волинському.У зв`язку з російською збройною агресією проти України мобілізований на початку квітня 2014 року.

Загинув герой під час, оголошеного на фронті, перемир`я, за кілька діб до народження своєї другої доньки.

Похований 2 липня на Федорівському кладовищі міста Володимир-Волинський, в місті було оголошено жалобу.

Нагороди та звання

4 червня 2015 року — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Вшанування пам`яті

22 квітня 2015 у Слов`янському парку м. Володимира-Волинського була закладена Алея Слави.

В липні 2015 у Володимирі-Волинському журналіст місцевої газети «Рідне місто» Тетяна Палаєвська організувала виставку світлин Ігора Упорова під назвою «Недоспівана пісня…».

9 вересня 2015 року рішенням Володимир-Волинської міської ради № 46/15 вулицю в житловому кварталі колишнього селища Газопроводу названо іменем Ігоря Упорова.

22 грудня 2015 у приміщенні Замличівської ЗОШ І-ІІІ ст. відкрито меморіальні дошки на честь випускників школи, які загинули у зоні АТО на сході України, — Ігоря Упорова та Григорія Савчука.



Смт Шевченкове, 28. 02. 2018 рік

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 04.05.2018 07:22  Тетяна Чорновіл => © 

Добрі щирі слова посвяти. Важко сприймати жахіття цієї підступної війни. Світла пам"ять Героям.

 02.05.2018 08:37  Наталія Старченко => © 

Безмірно жаль...

 02.05.2018 08:06  Тетяна Белімова => © 

Царство Небесне всім полеглим у цій страшній неоголошеній війні...

 02.05.2018 01:03  Серго Сокольник => © 

Царство небесне. Герої не вмирають

 02.05.2018 00:05  Борис Костинський => © 

Вічна слава Герою!

 01.05.2018 22:00  Каранда Галина => © 

Вічна пам`ять.