Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
03.05.2018 10:37Вірш
 
Рейтинг: 0 | 0 гол.
Без обмежень
© Василенко Андрій Антонович

Гімн любові держави кохання

(Частина пя`та) Збірка віршів
Василенко Андрій Антонович
Опубліковано 03.05.2018 / 45899

ХЛІБ – НАЧЕ СОНЦЕ

Ти з свіжого борошна в хаті хліб випікаєш

На нових жаровнях в старенькій печі, що дід виклав…

Ти в хлібі завжди сьогодення з минулим єднаєш –

Майстерно спікати, як бабушка вчила, і – вникла!

Ти з любим сьогодні мрійливе побачення маєш…

…Він двері розкрив і стоїть на порозі – скучає!

З печі хліб готовий для нього мерщій ти виймаєш –

І хлібом, як Сонцем, з любов’ю своєю стрічаєш!

16.11.2012


БІЛЯ КРИНИЦІ

Тебе, карооку, стрічав край села –

Було в нас освідчення біля криниці…

До неї Дорога Кохання вела –

Попити любові святої водиці.

В ній зорі пірнали – хотіли води, 

І Місяць напитися інколи ходить!

Приходимо вечором часто сюди, 

Бо з неї джерельце любові виходить…

…Під ранок хмаринки до купи збивались

І Місяця зорі в дугу вже зігнули.

Ми з уст почуття, як свят-воду спивали –

В джерельній любові всю ніч ми тонули!

14.10.2012


ФОРМУЛА ЛЮБОВІ

Любов – це Жар-птиця, що щастям до всіх прилітає –

Бажання виконує ті, що людині хотілось!

Крильми почуття всіх закоханих щиро вітає, 

Любов – це складна геометрія, – космосу тіло!  

Її не розгледіти навіть озброєним оком…

І все ж намагаються вчені її розпізнати.

Та ще не вдається узнати так просто – наскоком!

Потрібно мабуть теорему любові вивчати…

Любов – це тяжіння Землі: в нім магніти кохання

І їх відчувають завжди у собі наречені –

При першім цілунку й останнім в любові зітхання!...

…Чи ж формулу птахи-любові нам виведуть вчені?!

18.11.2012


ТИ БУДЕШ

З тих пір як у небо звелася, мов зірка померхла, 

Ночами осінніми думаю тільки про тебе –

І бачу живу, бо в мені ти іще не померла, 

І бачити хочу, бо є ще любові потреба…

У мріях я завжди з тобою – в уяві ти будеш:

Зорею, і в серці сіять, як червона троянда;

Весною, що будить любов почуттями повсюди;

І Сонцем, щоб сяяла наша любов, як брильянти!

19.10.2012


ЄДИНА

У центрі мого кругозору ялинка буяє –

І вічно зелена, і пахне, як завжди, тобою!

У ній я тебе розпізнав – ми під нею гуляєм!

Навчає вона – у коханні обходити збої, 

Й тебе відрізняти від інших завжди, як єдину!

Неначе коріння, так ноги сплелись в ту годину, 

Два тіла, мов стовбури, злиплись смолою любові

І пальці вп’ялися в тіла, як ті голки ялинки –

Заоблачні страсті в ялинках збагнули обоє!

І знов ти для мене така ж неповторна билинка –

Тебе не зрівняти ні з ким – ти в цім світі єдина!

Бо в тебе всі чари – потрібні в коханні людині!

22.10.2012


ЗУСТРІЧ – НАШЕ СВЯТО

На зустріч мчусь – мене ти ждала коло хати, –

Щоб про любов у мріях думку колихати!

Замети снігові – хіба нам перешкода?!

Закоханим хороша будь-яка погода!...

…В обіймах тепло нам – не хочеться в хатину!

Щасливі сидимо на лавці біля тину.

Буран співа, гуляє з ним метіль – повія…

Мов срібло, сніг виблискує на теплих віях…

Хурделить хай! Ми будем довго ще гуляти, 

Бо зустріч в будь-яку погоду – наше свято!

07.10.2012


БЕЗДОННА ЛЮБОВ

О, кольору хвилі морської, задумливі очі!

Я в них, як у море, на дно недосяжне пірнаю

І бачу в них фауну й флору любові охоче, 

І душу твою, що русалкою з них виринає!

Ми плаваєм вечором в морі – воно ще штормує:

То нас підіймає на хвилі до самого неба, 

То хвиля нас тягне донизу – не видно і гори, –

Ми прагнем на берег, а хвиля нас наче гальмує!

Аж страшно! Все ж плаваєм – це є любові потреба…

Навколо блакить осяйна, неозора й прозора!...

Любові палкі почуття – найрідніші і милі, –

Вона в нас і глибша ніж море, і вища ніж гори!

Любові прибій – це в душевних емоціях хвилі,  

Любов, як море бездонна – як Світ неозорий!

01.11.2012


НІЧ І РУКИ

За мною ти скучила дуже, як після розлуки…

На Землю на крилах спускався, чорніючи, вечір.

Мов білих голубок дві шийки – закохані руки

Любов’ю повисли, мов німбом, у мене на плечах!

Була ніч малою – не встигли з цілунків ми далі

Напитись медку і зібрати нектар почуттями

І руки не встигли – були ми, як злиток із сталі, 

Нам все розказати – як любимось ми до безтями!

20.10.2012


ВІДЧУТТЯ ПОГОДИ

У тебе вітрець, мов музичить на струнах волосся, 

А в небі вечірнім на дощ красувалися хмари –

Від блискавок небо неначе вогнем зайнялося –

Котились луною над річкою грому удари!

На березі річки у вербнім шатрі ми сиділи –

В обіймах погоду таку відчувало все тіло…

Ти – блискавка серця мого, що відлунює громом, 

Я – грім твій, що душу твою почуттями загравив!

У нашої річки кохання я став, мов поромом, 

Ти – стала в любові, немов почуття переправа!  

25.11.2012


ЛЮБЕ ПУТО КОХАННЯ

Душа любові – це коханий і кохана.

Вони пов’язані любов’ю – любим путом.

Одна на двох їм небесами доля дана –

Для них співають пісню про червону руту! 

Кохання – це святий амур душі, і серця.

І світло блискавки, і звуки грому в тілі!

Це Господа і сатани одвічні герці –

Бої за лихо, чи за добродійні цілі!

З тобою ми жили у радості пізнання, 

Що нам давалося, як божий дар, щоднини!

І щастям нам було сягти вершин кохання

В саду – під прапором червоної калини!

14.10.2012


О, КАРІ ОЧІ!

Ти жувала в трамваї. Мо, ’ – гумку?

Одночасно в навушниках слухала музику, 

Що приємно впливало на думку…

На руці щось звисало в маленькому вузлику –

Із тобою ми поруч стояли.

Ти на мене очима дивилася карими, 

І мої почуття мов буяли, 

Мов, щось рідне у нашій розмові шукали ми…

…Із трамвая виходили разом

І в любові освідчились враз! І так сталося, –

Почуття вимірялися часом –

Нам любов навіки у трамваї дісталася!

03.09.2012


МОВ У САНКАХ ЛЮБОВІ

Вечірній мороз сів на сніжне долини плече!

Купається Місяць у плесі щасливих очей, 

Вітрець над чолом, мов розчісує сніжне волосся…

Чіпляє зима вже співучі на санки полоззя –

Ми в них, мов у санки любові, мерщій посідали –

Нас вітер катав, аж дзвеніла в снігу оболонь!...

…Лиш Місяць у плесі очей ще купався і далі, 

Зник хутко мороз, – бо горіла любов, як вогонь!

30.11.2012


У ГАЮ ПОЧУТТЯ

В мій гай почуття ти йдеш лісосмугою втіхи –

Плодами кохання ти радуєш гілля любові, 

Яке підпирають любові довірливі віхи.

Із гілля йде киснем в серця весно-діюча повінь

І мрії наповнює теплим озоном довіри –

Немає, крім нас, на Землі щасливішої пари!

Спілкуємось завжди на звуках любовної ліри, 

Бо в нашім гаю почуття – соловейкові чари!

28.08.2012


В ЛІСІ ТЕМНОТИ

Розставляє вже сіті у лісі мисливиця ніч…

Всі звірята злякались і в поле тікають – за ліс, 

Та лиш Місяць, як лис той, на дерево в лісі заліз…

Їх рятуючи, ранок для них посила позивні.

Ми ж у лісі тоді ще не зовсім були, як святі, 

А закохані просто – наш стан не сприймав темноти!

Весь час в колі турбот ми сіяли, немов золоті, 

І довірливий промінь любові нам завжди світив!

Бо крім тебе й до тебе не був я в обіймах жінок, 

Лиш твій образ любові для мене зорів!

Бо в тім лісі, в коханні я тільки тобою горів –

Ти у нашій любові була, мов з веселки, вінок!

23.10.2012


СОН – КРАСА

У степ забрели ми десь, мабуть, під ранок, 

Ще заспане Сонце вмивалося в срібній росі…

Були ми ще юні, неначе пташинки-підранки –

Лежали без тями на полі, – у стиглім вівсі!

У квітах дзвеніла мелодія вічного степу –

Взяла нас вона у жаданий кохання полон,  

У цім степовому співочім вертепі

Було все – краса, – як магічної витівки сон:

Де жайвора пісня блищить у квітковій росі, 

Вітрець прохолоди і промені Сонця навкісні…

…В цім сні ми почули і пісню в квітковій красі – 

Мелодія снилась любов’ю душевної пісні!

18.10.2012


СПІВ ДУШІ

Чекаю на тебе – по вінця любов’ю весь повен!

Сова на вербі, мов пильнує – неначе в дозорі, 

У річці цяткує ніч небо в рубінові зорі, 

Чаруючись Місяць до них підпливає…

Прийшла ти до мене тихенько – підкралась неначе, –

На шиї повисла, в уста поцілунком вп’ялася!

Твій спів солов’їний околицю лісу позначив –

Душа, як на крилах любові, над гаєм звелася!

02.10.2012


ВОГНИЩЕ

Як дрова без жару, як тіло без крові –

Так серце – без збуджень, душа – без любові!

Серця щоб і душі були в нас святкові –

Ти ж хочеш побути в духовному слові, 

Щоб мову мою солов’їну почути, 

І в душу, запавши – у серці побути!

Уста обпекти об вогонь поцілунку –

Ти стала співать мелодійно і лунко!

Про нашу з тобою любов ти співаєш, 

Сидиш – у багаття дрова підкидаєш, –

Тобою любуються небо і зорі

І Місяць, немов тятива – на дозорі!

Мов дрова, твої почуття розгорались –

Близь вогнища ти вже чекала на мене…

…Гойдалося вогнище, наче знамено –

Під ним ми до самого ранку кохались!

06.11.2012


ЗА КЕРМОМ ПОЧУТТ

За кермом почуття, мов на крилах любові, 

Ми пірнаємо в бездну космічних світил!

На цій трасі лунає зворушливий говір –

Це мандруємо в чарах зірок я і ти!

Наш уявний літак, мов накреслив рукав –

Ти його повернула на Землю чудес…

…На штурвалі любові й моя вже рука –

Ми його пілотуєм в коханні небес…

Задушевно смачний твій нектарний цілунок, 

Ми п’ємо насолоду свого почуття!

Цей політ є найкращий любові дарунок –

Він в коханні добавить любов’ю життя!

27.01.2009


ІЗ ДЖЕРЕЛА СЕРЦЯ

Мов космосу крила – любов до зірок підіймає, 

Влюбившись йдемо, мов під прапором неба нічного –

Бо кращого, ніж закохатись, – нічого немає, –

Нам крім почуття, що веде нас, не треба нічого!

Із серця, немов з джерела, почуття витікає –

Рельєфом душі протікає аж в гирло тілесне, 

А з нього у мозок, як в море, любов’ю впадає!

У мріях задіялось щось невідоме – небесне:

То тучі пливуть грозові, то, мов лебеді, хмарки!

В душі почуття – то, неначе бальзам, то мов стронцій…

Міняємось ми – то нам холодно стало, то – жарко!... 

…Незмінна любов. Бо вона – у коханні, як Сонце!

11.11.2012


НІЧ – ЖАР-ПТИЦЯ

За обрій вже Сонце сідає – згасає заграва…

Зірковий десант завойовує простір небесний, 

Цілунком на струнах емоцій моїх ти заграла –

І серце співало любов’ю в закоханім плесі!

Душа відчувала мотиви любовної зливи –

До ранку нас ніч колихала, – були ми щасливі, 

Стрічали світанок, неначе казкову Жар-птицю –

У день з ним заходили, наче в любові світлицю!

05.10.2012

03.05.2018 Поезії / Вірш
Гімн любові держави кохання ((частина шоста) збірка віршів) / Вірш | Василенко Андрій Антонович
Попередня публікація: 03.05.2018 Поезії / Вірш
Гімн любові держави кохання ((часина четвепта) збірка віршів) / Вірш | Василенко Андрій Антонович
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
26.05.2018 © Маріанна / Верлібр
Острів слонової кості
26.05.2018 © Люлька Ніна / Вірш
Зло на благо
26.05.2018 © Влад Волошин Іхтіандр / Білий вірш
Фальшивий Король
26.05.2018 © Панін Олександр Миколайович / Драматичний вірш
Монолог П’єро
25.05.2018 © Марянич Михайло Миколайович / Вірш
Сонячне
Вірш
03.05.2018 © Світлана Орловська
Багєма
03.05.2018
Гімн любові держави кохання ((Частина пя`та) Збірка віршів)
03.05.2018 © Богдан Дєдок
Міліметри
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: Відсутній
Переглядів: 2  Коментарів:
Тематика: Поезії, вірш,
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
03.05.2018 © роман-мтт
Український кібер-панк +20
27.03.2018 © Ковальчук Богдан Олександрович
Русско-тєрнопольський Київ +32
21.03.2018 © роман-мтт
Книжкова полиця: Світи і лабіринти +27
21.03.2018 © роман-мтт
З Днем поезії +21
ВИБІР ЧИТАЧІВ
28.09.2013 © ГАННА КОНАЗЮК
18.08.2011 © Микола Чат
13.02.2011 © Катрін Поль
22.12.2017 © Олена Коленченко
21.04.2014 © Тетяна Чорновіл
26.09.2011 © Колядко Оксана Валеріївна
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008 - 2018
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори ©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди