Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
03.05.2018 10:50Вірш
 
Рейтинг: 0 | 0 гол.
Без обмежень
© Василенко Андрій Антонович

Гімн любові держави кохання

(Частина шоста) Збірка віршів
Василенко Андрій Антонович
Опубліковано 03.05.2018 / 45901

ПАЛЬЦІ – РОЗВІДНИКИ

В степу здичавілім, в ромашках – на персах у мене, 

Мов струни любові, розвідники-пальці вібрують –

Трепече душа, як ромашечок листя зелене, 

І серце моє почуттями вони, мов карбують!

І легіт блакитний ласкаво гуляє над нами…

Твій полюс – вогненно-холодний, мій – сніжно-гарячий!

А пальці твої у душі підіймають цунамі –

І котяться хвилі любові із серця і чуйні і зрячі!...

Опівночі лагідні пальці віночком сплелися –

Заснули у млості невтомні одвічні блукальці!...

…Ішли ми додому аж вранці, за руки взялися –

Лунали над степом любов’ю розвідники-пальці!

11.11.2012


СКРИПКА ЛЮБОВІ

Мелодія скрипки – душа в ній ридає!

Від радості сльози любові – рікою…

Душевний смичок – почуття, мов гойдає, –

Бо ним диригуєш по суті рукою!

Як граєш на скрипці – душею ви схожі, – 

Бо струни твоєї душі теж плакучі!

І завжди іде з них мелодія божа –

Розносить по тілу свій дух найспівучий!

Любов, як і скрипка – мелодію має, 

Твоє почуття в ній, мов струни вібрує, 

Озвучене – серцем мені посилає.

Ти – скрипка любові, – душею чаруєш!

31.12.2012


РАДІСНІ СЛЬОЗИ

Ми із першого погляду вдвох закохалися вмить, 

Бо любов із свого джерела почуття нам дала, 

Від якого у кожного радістю серце щемить, 

І душа у мандрівки мрійливі обох повела!

Засріблилися сльози твої у криницях очей, 

І, мов річка, джерельна любов витікає з душі, 

Почуттями єднає серця – і в них кров’ю тече, –

Нас зріднила любов, хоч до неї були ми чужі!

21.11.2012


ЧИ ЗНОВУ ЗАЯЄШ?

В душі, мов тайфун поселився, 

Мов відстань серця розділила, 

В коханні, мов час зупинився…

За що ти розгнівалась мила?!

Вже й Сонце Земля облетіла, 

Чи ж знову засяєш, мов зірка?!

Бажаю, щоб ти захотіла

Зробити чуттям перевірку!

Щоб бурі душевні геть зникли, 

Щоб близькість сердечна настала, 

Щоб час у коханні став звиклим –

Зорею любові щоб стала!

30.01.2009


ПІД ВЕРБОЮ

Ми вдвох під вербою, неначе в любовному царстві…

Скидаються риби, цвірінькають коники – грають!

Щось листя шепоче… Любов підіймає нам настрій, 

А зорі і Місяць – завжди підгляданням стрічають…

І ми, мов навічно, з’єднавшись палким поцілунком –

Душею і тілом пірнули в смачну насолоду!...

…На березі річки – під вербами, – тихо і лунко, 

А Місяць і зорі від кайфу – упали у воду!

01.09.2012


ЛЮБОВІ ГРІМ

Літаєм на орбіті долі!

Кохання наше – в апогеї, 

Сприймаєм з неба простір волі, 

Скидаючи буттєві шлеї…

Шляхи свої в шляхах космічних

Ми прокладаєм крок за кроком.

І в них: затоптаних, не вічних 

Себе лишаєм рік за роком –

Життя у космос, мов злітає…

Ти блискавкою входиш в душу –

Любові грім мене вітає!

Я ж чемно обізватись мушу…

…В нас різні полюси кохання, 

Але тяжіння спільне маєм –

В душевній силі притягання

Любов серця в одно єднає!

26.01.2009


МЕЛОДІЯ КВІТІВ

Різнобарвні цвіти я зібрав у букет край села, 

Що у себе всотали усі аромати земні, 

Я хотів, щоб дорога кохання до тебе вела…

Ти ж, мов квітка любові, спішила назустріч мені!

Ми дивилися в очі – наш погляд зустрівся, мов струм, –

Біострумом ішли почуття від очей до очей!

І співали вже душі любов’ю заквітчаних струн –

В них мелодія квітів від серця до серця тече!

29.08.2012


КАГАТ БАЖАННЯ

Турботи у нас не одні, їх – кагати:

Бувають – хороші, бувають – погані!

Дорога у нас не одна, їх – багато:

Є – сонячні й чисті, є – в грязі й туманні!

Одна у нас радість, одні і страждання, 

Одна у нас віра, одне і кохання, 

Й надія одна, що вмирає остання, 

Одно в нас на двох і до Бога прохання:

Щоб наша надія без нас не вмирала, 

Щоб завжди збувалось бажання сердечне, 

Щоб юність ніколи старіння не знала, 

Щоб наша любов теж була безкінечна!

07.02.2009


У МАНДРАХ ЛЮБОВІ

На трасі космічній кохання мандрує –

У подорож мрій ти його відпустила.

Там Місяць-рижуля свій погляд дарує, 

Бажає тобі, щоб в коханні щастило!

Там зорі, мов подруги, радять зустріти

Під небом земної любові коханця, 

Зривають тобі гуманоїди квіти, 

Щоб з ними до тебе домчати посланця…

А тут – ти в любові на обрії зірка!

Твій погляд, мов блискавка, в душу ударив…

…Це може моїм почуттям перевірка, 

Хоч якби твоєю любов’ю не марив?!

26.01.2009


МЕЧ ПОЧУТТЯ

Ти шлеш тривоги зір в космічну височінь –

Турбує лячно недовіра снам пророчим…

Та сумнів збіг у безкінечну далечінь,  

Яка для серця є, мов оберіг дівочий!

Пливе, мов неба бірюза в твоїх очах, 

На вірність милому між хмар думки шугають – 

Вони, мов лезом почуттєвого меча, 

В душі любов від вад спокуси зберігають!

02.02.2009


В АПОГЕЇ МРІЙ

Нам приходить із космосу все:

І молекули й атоми чулі, 

Він життя і людині несе, 

І Землі – не воюючій кулі!  

Мерехтливо сіяють зірки

Про любов, що в коханні нас гріє.

В апогеї мрій гарні думки –

Це любов почуттями зоріє!

Ти ж молекула серця мого, 

Що кровинкою душу чарує, 

Полум’яність цілунку твого 

Найдорожчу наснагу дарує!

У тобі, мов зірковий лиман, 

В нім душа, мов зірково, витає…

…Як без космосу зірки нема –

Так без тебе мене не буває!

28.01.2009


ДУШЕВНИЙ ЛЬОДОВНИК

То в плесі космічного простору гладі

Ти плаваєш, ніби русалка зіркова, 

То, ніби рибинка, в земнім водоспаді

Виблискуєш зігнута, наче підкова.

Чи то, мов рослина, в земній благодаті:

То сяєш трояндою – кольором білим, 

То м’ятою пахнеш в квітковім багатті!

До мене ж холодна душею і тілом,  

Ти наче зима, мов засніжила душу – 

Твої почуття холодніші від льоду!

Душа леденіє – замерзнути мушу.

Чому ти змінила кохання погоду?!

Від цього я плачу обіди дощами, 

Вже й громом любові тебе не дістану…

Без тебе в коханні собі не дам тями –

В гарячих сльозах, як льодовник, розтану!

26.01.2009


ЗАЗДРОСТІ ВІДЧАЙ

Розхристаній вітер гуляє в городі –

В рядках кукурудзи бадилля згинає!

Він заздрить твоїй неабиякій вроді, 

Та тільки освідчитись як – ще не знає:

То тепло війне на засмагле обличчя, 

То губи пошерхлі обвіює ніжно, 

То стихне за вушком, бо має цей звичай…

Буває, що й сапку облизує втішно!

Або і мене, залюбки, в щось задіє.

З-за нього мене роздратовує відчай –

Чому я в любові лиш маю надію, 

А й досі, як вітер, я їй не освідчусь?!

24.02.2009


Маргариті Віталіївні Лисенко

ЮНІСТЬ

Коли вже скакалку дитинства змінив поцілунок, 

І млосно втішалась душа від пізнання твого – 

То юність любов трепетливу дає в подарунок, 

Щоб в серці, мов кров, протікав почуттєвий вогонь! 

Як руку в моїй, мов у теплім гніздечку держала,  

І блиск на устах миготів, мов любові роса – 

Ти вся від бажання, мов листик зелений, дрижала, 

І тихо гойдалась в чеканні руденька коса!

Як птаха, у космос твоє почуття полетіло –

То крила кохання до інших галактик звели!

Цнотливо і ніжно від цього драгліло все тіло –

Влюбившись, ми вдвох під гіпнозом любові були!

29.01.2009


ЗАГАДКА ЛЮБОВІ

Ти, мов ластівка грайлива, підвладна душі…

В піднебессі спілкування мого і свого

Неповторні прокладаєш чудес віражі, 

Мов малюєш почуттєвих капризів вогонь:

То закреслиш горизонти кохання мого, 

То накреслиш знов любові крутий небосхил…

Я не знаю ти собі суперечиш чого?!

Чом я винен, за які невідомі гріхи?! 

Ти, мов ластівка грайлива, підвладна душі

В піднебессі спілкування мого і свого…

…Все одно я полюбляю твої віражі, 

Бо чарує загадковий любові вогонь!

17.02.2009


У ВИРІ ЛЮБОВІ

Іще не зів’яло, як травка, кохання,  

Лиш тишею сіло в духмяному сіні…

Все так же катаються внуки на санях

Й дощі, мов лепечуть під настрій весінній!

Все так почуття набухають, мов брунька, 

Й душа наливається соком любові!

А в серці, мов бринькає радості струнка –

Це наша любов розлилася, мов повінь!

05.02.2009


КЛЕШНІ ЖУРБИ

Ми не знаємо чом це так тоскно в душі…

Чи давно не ходили купатись на став, 

Де чекають на нас полохливі стрижі?

Чи можливо той зоряний час вже настав, 

Щоб, де кваканням жаб’ячий хор нас гукав, 

Де від греблі пливуть мелодійні брижі, 

На колінах була знов коханця рука?!

Вже з водиці злітають останні стрижі, 

У любовнім шатрі нас ховає верба –

В нім римують два серця, з’єднавшись в одно…

…Відпустила, розціпивши клешні, журба

І, мов рак той, попнулася тоскність на дно!

18.02.2009


ВІДКРИТТЯ

Яка ж ти далека туманність планетна –

В озброєнім оці туман васильковий!

Та все ж до кохання мого ти причетна, 

Бо мила моя, як і ти загадкова!

Дивлюсь в телескоп та, крім неї, не бачу

Зірок, щоб яскравіше неї світили!

…Мої відкриття мо, ’ нічого й не значать – 

Та все ж у любові обом пощастило!

04.02.2009

ШЕПІТ КАШТАНІВ

Любові цукерка – цілунок, 

Що в наших устах, мов розтанув!

На вулиці сяйно і лунко, 

Мов чути і шепіт каштанів:

Про те, що найкраща ти місіс, 

Що їм це не байдуже зримо!

Зіркам посміхається Місяць…

Наш настрій колишеться в риму –

Така вже природа любові!

Почуттями в руках ми злилися,  

Мов ціле єдине з тобою, 

Як в шлюбі! Наш свідок – це листя!

Любові цукерка – цілунок, 

Що в наших устах, мов розтанув!…

…До ранку на вулиці лунко

Про нас шепотіли каштани!

12.02.2009

У ХРАМІ ЗОДЧЕСТВА

Вигаптовує вечір із срібла зірок небеса…

Нам блискучі узори шедевром стелились до ніг

І п’янила емоції наші їх зодча краса –

Ми гуляємо в храмі під зводом мистецтва одні! 

Почуття, мов душі позивні, супроводжують нас, 

Солов’ї екіпірують в ноти пісенний літак, 

Щоб любові вечірньої вир, у цей зоряний час, 

Мов на крилах мелодії, вмить до зірок аж злітав!

10.02.2009


ПЕЧАЛЬ КОХАННЯ

Ти кудись, мов пішла із моєї уяви, 

А я хочу тебе повернути назад

І тужу по тобі, мов приречений явір

На самотність, зайшовши скраєчку в твій сад…

Лиш постійно у мене в очах ти стояла

І тепер ще стоїш, та уже – як не ти, 

Бо в мені ти любов’ю буяла

І мої почуття досягали мети!

Я дивився на тебе очима печалі…

Чом зненацька від мене пішла, 

Залишивши мене на любовнім причалі?

Чом в уяву ти іншою з болем зайшла?

Я дивився крізь тебе, неначе крізь призму, 

Бо завжди відчував я тебе при собі –

Медоносну, палку, непомітно капризну

І до краплі себе віддавав лиш тобі!

О, природо любові! Ти рай невпізнанний! 

Чом жахливо зникають любові чуття, 

Чи мо, ’ винні лиш ми, бо щось діялось з нами,  

Чи любов’ю керує буттєве життя?!

16.02.2009

Зятю Конограй Віктору Олексійовичу

та доньці Наташі

ВИБІР ЗУСТРІЧІ

Ти враз у мій світ увійшла паралельно, 

Мов з іншого простору, взявши свій вимір.

Засмаглі веснянки блищали джерельно, 

Даруючи серцю закоханий вибір…

З очей променився, мов колір індиго, 

Волосся – каштанову фарбу ввібрало, 

Ця зустріч для нас керувалася збігом –

Природа в обставинах нам підіграла:

Вітав нас дует солов’їв близь лиману, 

З-за хмар підглядав рудобровий світило, 

Моргали зірки з кольорових туманів, 

Щоб нам на орбіті любові щастило!

23.02.2009


МЕЛОДІЯ ЕМОЦІЙ

Неначе на струнах емоцій

З душі почуттями органить…

Цікавлять мене лиш ті хлопці –

Щоб розумом був непоганий!

Органну ж мелодію жінки

Йому подарую навіки…

…Зберем із любові обжинки –

Він стане моїм чоловіком!

06.02.2009


Невістці Олені та сину Олександру

ДОЛІ ВЕДУЧА

Ти у нашої долі завжди поводир

І, мов компас любові, ти вказуєш путь

До криниці буття і живої води, 

Що завжди нам, як світло, кохання несуть! 

Ти позвала мене в яблуневі сади,  

Щоб в цілунок зібрати любові нектар

І побути в духмяних обіймах садиб, 

Що лежать, мов барвінки, на сотнях гектар.

Ти в любові ведуча – я поруч іду, 

Мов у душу твою, у квіт саду зайшов…

…Як освідчились ми в яблуневім саду –

В нім, мов квітку любові, тебе я знайшов!

17.02.2009


ЗІРКОВИЙ НЕВІД

Десь ввечері річка, мов жовте подвір’я, 

І зорі на ній, мов зіткали свій невід…

Байдужі мені забобонів повір’я,  

Що зорі здають нас у жертву святому вогневі…

В уяві ти, мов мерехтиш у міжзір’ї!

Надії думки, мов міражні, у дні ці жовтневі…

Знаходжу тебе в океані сузір’я – 

Свій спів лебединий озвучила в зорянім небі!

І, ніби в космічнім шатрі, з надвечір’я

Любов на кохання зірковий накинула невід!

28.04.2009



ПРИЧЕТНІСТЬ

Метеликом ніби, пелюстки із квітів злітають… 

Гадаєш на них – чи в любові нам Сонце ще світить?!

Про нашу причетність до них я у тебе питаю:

Чим винні у наших відносинах зірвані квіти?!

Мо, ’ тим, що ревнуєш мене, мов метелика, зрадно –

Він квітку, мовляв, у житті не оду запиляє!

Чи може тому, що в коханні любуємось звабно –

І тільки гадання на квітах любов виявляє!

…Метеликом ніби, пелюстки із квітів злітають –

В повітрі снує павутинками бабине літо…

…Про нашу причетність до квітів уже не питаю,  

Мені зрозуміло. Про це хай запитують діти!

19.02.2009

ГАТУНОК КОХАННЯ

Бажання мої, мов на ретязі, скуті…

Я мушу зірватись, зробивши цілунок

І душу наповнити справами суті, 

Щоб мало кохання найвищий ґатунок!

Яка ж ти бажана – близька і далека!?

Я хочу тебе чарівливу обняти, 

Щоб, ніби щасливої долі лелека, 

З тобою на крилах любові буяти!

02.03.2009


ПОДРУГИ

З-під стріхи-брови оченятами вікон

На тебе в подвір’ї дивилась хатина, 

Ти коло тополі – однакові віком, 

Застигли в обіймах близь ветхого тину…

Стрункі та вродливі, чуток рудоброві!...

Від неї – до нього, – щоб стрітися з милим, 

Де вам соловейко співає в діброві

І небо гаптує свій зоряний килим!

Тополя тобі найрідніша, мов мати, 

Ти ж їй довіряєш дівочі секрети

І носиш від нього близь неї до хати

У серці, мов з квітів, любові букети!

23.02.2009.


КОЛОССЯ ЛЮБОВІ

Колоссям шепочуться жито й пшениця, 

Янтарне зерно наливається соком, 

Росте, визріваючи, всяка пашниця

І тішить це все агрономові око!

Над полем із піснею жайвір звисає, 

В долоні блищать колосочки для проби…

Із поля пшеничного вискочив заєць –

Злякали піснями його хлібороби…

Твій погляд закоханий вабить собою – 

Блищать задоволенням очі дівочі!

Душа про врожай мов звітує любові –

Колосся кохання зернитися хоче!

20.03.2009


ПРИСТРАСТЬ ІНТЕЛЕКТА

Я хочу, щоб наша Земля оберталась

Навколо осі й не звертала з орбіти, 

Щоб зрів інтелект і душа розцвітала –

Тоді за прекрасним не станем скорбіти!

Та ще, щоб і ти катаклізмів не знала:

Фізичних, душевних, духовних, 

Щоб в нашій любові, як день, розпізнала, 

Що в діях кохання любов лиш верховна!

Тоді патетично ти зможеш любити –

Улюбленій справі кипуче віддатись!

Своїм інтелектом все зможеш зробити –

Ми будемо пристрасно в долі кохатись!

25.02.2009


РЯСКА

З-під талого снігу виглядує ряска:

Над нею висить хворостиння горіха, 

Зорить синьоокого проліска ласка…

…Цю ласку несу, бо для тебе – це втіха!

Ти ряска немов – поспішаєш до мене, 

Я пролісок наче – тебе виглядаю!

Бадьорить мне хворостиння зелене –

У мрійне кохання любов’ю впадаю!

Як час, на весну, я на тебе чекаю

На бажаній просіці лісу – під дубом.

І в тебе, як в Бога, лиш згоди благаю, 

Щоб наша любов підтвердилась шлюбом!

25.02.2009


ЛАСКА

Бруньками із лісу весна визирає…

Там пестяться крила шпаків з вітрограєм

І пролісок ряску з землі виглядає, 

Там серцем коханий на мене чекає!

Впаду з поцілунком квітуча, мов ряска, 

Родючою ласкою в теплі обійми, 

І хай по-весняному лагідна ласка

Любов’ю коханого ніжно підійме!

12.03.2009


ПРОЛІСКИ

На Восьме березня, 

Щоб не пом’яти, 

Збираю проліски

На ніжне свято!

Вони з під снігу –

Як очі неба…

З любов’ю проліски

Везу до тебе!

Любов високу

В них не розтрушу, –

Нехай ці квіти

Зігріють душу!

27.02.2009


ЕНЕРГІЯ ПОГЛЯДУ

Енергія погляду – блискавки сила, 

Мене вперезала вогнем почуттєвим, 

Любові ростки, мов дощем, оросила –

Я в очі твої закохався миттєво!

Енергія погляду – грому є воля, 

Яку вибирає цнотливість дівоча!

Енергія погляду – обрана доля, –

Любов’ю дивитись в закохані очі!

10.03.2009


ЧАКЛУНКА

Висвітлює пам’ять у мозку в чарунках

Тебе, як весняного образа витвір:

Від вроди ти маєш властивість чаклунки 

І серце й душа відчувають мій вибір!

Вражають мене необізнані коси, 

Фіалковий погляд приємно бентежить, 

Тамує дух поклик твій дзвінкоголосий, 

Душа, мов за мною, літаючи стежить…

…Всміхається ранок троянди обличчям, 

Підказує пам’ять у мрійних чарунках:

Освідчитись щойно в любові – мов кличе

Звернутись до серця своєї чаклунки!

26.02.2009

03.05.2018 Поезії / Вірш
Гімн любові держави кохання ((частина восьма) збірка віршів) / Вірш | Василенко Андрій Антонович
Попередня публікація: 03.05.2018 Поезії / Вірш
Гімн любові держави кохання ((частина пя`та) збірка віршів) / Вірш | Василенко Андрій Антонович
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
26.05.2018 © Маріанна / Верлібр
Острів слонової кості
26.05.2018 © Люлька Ніна / Вірш
Зло на благо
26.05.2018 © Влад Волошин Іхтіандр / Білий вірш
Фальшивий Король
26.05.2018 © Панін Олександр Миколайович / Драматичний вірш
Монолог П’єро
25.05.2018 © Марянич Михайло Миколайович / Вірш
Сонячне
Вірш
03.05.2018
Гімн любові держави кохання (( Частина восьма) Збірка віршів)
03.05.2018
Гімн любові держави кохання ((Частина шоста) Збірка віршів)
03.05.2018 © Світлана Орловська
Багєма
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: Відсутній
Переглядів: 12  Коментарів:
Тематика: Поезії, вірш,
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
03.05.2018 © роман-мтт
Український кібер-панк +20
27.03.2018 © Ковальчук Богдан Олександрович
Русско-тєрнопольський Київ +32
21.03.2018 © роман-мтт
Книжкова полиця: Світи і лабіринти +27
21.03.2018 © роман-мтт
З Днем поезії +21
ВИБІР ЧИТАЧІВ
18.08.2011 © Микола Чат
13.02.2011 © Катрін Поль
22.12.2017 © Олена Коленченко
21.04.2014 © Тетяна Чорновіл
22.03.2013 © Дебелий Леонід Семенович
20.03.2013 © Антоніна Грицаюк
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008 - 2018
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори ©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди