Не раз їй доводилося спостерігати за ним. Такий впевнений, гордий та надзвичайно заворожуючий, він вкотре проходив повз неї. Його чарівність не мала меж, а її невпевненість важким тягарем осідала на дно душі та не давала ступити і кроку. Здавалося б, що вона не раз піймала його погляд на своїх ключицях, або ж навіть усмішку, адресовану не тій. В такі моменти задумуєшся про недосконалість форми губ або ж про незграбність рухів, і навіть проклинаєш свій колір очей, який перед тобою ні чим не завинив.
А він спокійно сидів за сусіднім столиком. І тоді вона ще не знала, що увечері він просто дивиться на зорі та п`є свій улюблений чорний чай з молоком. Вона не знала, що він прекрасно танцює вальс, а по ранках співає у душі. І вона навіть не здогадувалась, що усе те, чого він найбільше жадає у своєму житті, сидить за сусіднім столиком і так невпевнено зачаровує його.
Легкість і світло у ваших мініатюрах, Наталі)))) Так, коли б ми могли читати думки-наміри один одного - все могло б бути інакшим!! ))))) Дякую за вашу творчість))
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
