04.05.2018 12:27
Без обмежень
29 views
Rating 5 | 5 users
 © Двірний Сергій

Батьки

Один за одним позалишали світ батьки

занурили за небосхил прощальний вирій, 

тепер вже ми, оточені дітьми дітей, 

батьками віку стали, позавчорашні діти…


Дитячі очі дивляться на нас

немов на довгі лиця часу, 

що у човнах долонь пливуть

із донародження на захід, 

перевантажені добром…

літописи минувшини читають, -

строкаті пазли зламаних надій, -

складаючи в картинку погляди, 

слова, мовчання, біль

і стоси жовтих фотографій, 

де ще луна пустопорожній сміх, 

всі тіні сховані у тіло, 

обличчям звернуті до неба, 

а очі викликають світ на бій…

і вже вдають своїх батьків.


Батьки батьків дітей дітей, 

мов камінь кинутий у воду, 

переінакшена у хвилю твердь, 

розбіжні кола не переступного сусідства…

Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Вірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Спів (опоеза) / Вірш | Двірний Сергій». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Сонце. Пекло. Нестерпно... (опоема) / Поема | Двірний Сергій». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Двірний Сергій.


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 04.05.2018 17:30  Тетяна Ільніцька => © 

Одвічна круговерть життя... 

 04.05.2018 12:34  Каранда Галина => © 

закони природи... не обійдеш... 

Публікації автора Двірний Сергій

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо