08.05.2018 13:17
Без обмежень
93 views
Rating 5 | 4 users
 © Ем Скитаній

Вітер спогадів

вітер спогадів... -

це коли

всюдисуща дрібна комашня

дзиготливо вертлява між віт, 

які листям у шепоті сповіддю, 

одою сонцю, 

піднесеності

і падінть;

і миттєві у злетах і з"явлень

непосидющі над берегом озера

бабки меткі -

гвинтокрилам подібні, 

барвисто леліють у русі

безклопітні;

і метелики спурхують

подувом легким

у день сьогодення

з долоні століть

як літери мовлень

у безголоссі

предтеч;

і розгойдані вітром

знедолені квіти

у сітях майстерних

швидких павуків, 

що у схові на лов, 

у чеканні на здобич... -

затінені тим павутинням

сонно і сумно

замріяні квіти

у дивній красі...


вітер спогадів -

це ще коли

біг малюка

босоніж в росі

із радісним сміхом

в обійми зорі

малюнком у рамці веселки

у час швидкоплинної зливи

у блискавках, 

громом у світ;

коли зустрічі і ролучання, 

кохання доріжкою в обрій

місячносяйний

в безмежність відлунь, 

відзеркалень

і явлення зримі, які

поглинуті пилом подій;

і коли у хмелю

від кохання оманного, 

з болю

затьмарений світ

і примарний, 

і марний, 

і такий неможливо

настирно нестерпний

гучний його гуркотом крик...


вітер спогадів -

це ще коли

в очі розплющені

кулі на виліт в минуле, 

майбутнє в пітьмі

і вітер шалений

крізь очі прострелені

там, 

у руїні забутого дня, 

що олжею в байдужість

у сьогоденні, 

яке метушливе

і боязке...


вітер спогадів -

це коли............

Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Білий вірш, Про час, Про природу, Про кохання

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Звичаєве...просте (віршування в окупації) / Білий вірш | Ем Скитаній». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «От і все... / Білий вірш | Ем Скитаній». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Ем Скитаній.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 11.05.2018 13:49  ГАННА КОНАЗЮК => © 

Вітер спогадів такий різний - у кожного свій, і водночас такий однаковий... Заболіло, коли "... ще коли в очі розплющені кулі на виліт в минуле...".
Відчутна поезія. Дякую вам за емоцію! 

 10.05.2018 09:15  Тетяна Ільніцька => © 

Вітер спогадів і правда схожий і на метелика, і на кроки малюка)

 09.05.2018 16:09  Тетяна Чорновіл => © 

Дуже сподобався вірш. Він як і вітер спогадів, легкий і тендітний. Ви знайшли такі точні і легковійні слова, що зразу відчувається той вітер в обіймах зорі. А примарним і марним чомусь не уявляється. 

Публікації автора Ем Скитаній

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо