08.05.2018 15:44
Без обмежень
80 views
Rating 0 | 0 users
 © Ольга

Мовчання

Як набридла ця тривога, 

Що ламає душу.

Наче зразу, як з порога, 

Лихо серце душить.

І мовчання пустотливе, 

Без душі... зів`яле, 

Тихо дивиться у вічі

І сльозами крає.

Мов одвічна суєтина, 

Що в безодню тягне.

Не дає тобі спочити

Й самотою в`яже.

І тікати вже нікуди...

Бо шляху немає.

Тільки голос тихо мовить

"Надія ніколи не вмирає!"

 10.04.2017 р.



Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Вірш, Про самотність

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Без любові / Вірш | Ольга». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Ольга.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 08.05.2018 20:19  © ... => Каранда Галина 

Дякую) 

 08.05.2018 19:36  Каранда Галина => © 

Останній рядок трохи зі стилю випав. А так дуже гарно. Цілком по-шевченківськи. Мені сподобалось. Вітаю тут. 

Публікації автора Ольга

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо