09.05.2018 09:02
Без обмежень
214 views
Rating 5 | 3 users
 © Ольга

Батьки

Коли зігріває серце твоє, 

Батьківський погляд і ніжні обійми, 

Тоді життя немов човен пливе, 

По тихому морю у райські долини.

Коли слово батьківське тобі допомага

І очі страху воно закриває, 

Тоді життя твоє немов ожива, 

Неначе небо оберігає.

Коли бачиш усмішку і очі рідненькі, 

Ніби промінь сонця сія на долоні.

Згадуєш дні, коли був ти маленький, 

Немов вічність сну трима у полоні.

Ти за життя проносиш ці митті, 

Щоб завжди бути поряд із ними.

Та час тече немов через сито.

І ніхто не вправі його зупинити.

 09.05.2018 р.



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш, Про батьків

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Вічні дощі / Вірш | Ольга». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Колискова / Дитячий вірш | Ольга». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Ольга.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 09.05.2018 16:07  © ... => Наталія Старченко 

Дякую) 

 09.05.2018 13:10  Наталія Старченко => © 

Чудові рядки 

 09.05.2018 11:26  © ... => Леся Геник 

Так, це найрідніші люди, які пробачать все і завжди підтримають у скрутних життєвих ситуаціях. 

 09.05.2018 11:20  Леся Геник => © 

Так, батьки в житті кожного з нас, наче сонце... 

Публікації автора Ольга

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо