Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
10.05.2018 12:00Пісня
 
Рейтинг: 0 | 0 гол.
Без обмежень
© Василенко Андрій Антонович

Кодована Доля

Глава десять. Частина першає

Пісня

Василенко Андрій Антонович
Опубліковано 10.05.2018 / 46007

НАРОДЖЕННЯ ПІСНІ

На творчім шляху народилася пісня:

Спочатку слова та ще ноти дістались, 

Устами співця – становилася звісна,  

Весь світ облетіла…. – і піснею стала!


Приспів: Нас пісня душею своєю музично чарує

І настрій пісенний щасливої долі дарує!


У пісні є очі хлоп’ячі й дівочі, 

Вони зачаровують – поглядом ніжні, 

У пісні є крила – це ноти співочі, 

У пісні є голос – мелодії втішні!

Приспів:

У пісні є серце – у строках ритмує,  

Мелодію крові по них розганяє, 

Яка алгоритмом натхнення римує –

Озвучує ноти і в простір злітає!

Приспів:


ТВОРЧІСТЬ

Почуття дали радість нам пізню –

Ту, що рано наш спокій забрала:

Я із серця вклав ноти у пісню, 

Ти з душі слів їй ніжних поклала!


Приспів: Щоб летіла ця пісня в гаї, 

Щоб позаздрили їй солов’ї!


Хай звучать у ній ноти любові, 

Хай слова несуть щедрої днини!

Щоб жива була пісня собою –

Вклали душу і серце людини!

Приспів:

Щоб мелодія завжди царила, 

Щоб слова почуття розбудили –

Дарували цій пісні ще крила

Та ще чари і ніжність людини!

Приспів:

Почуття дали радість нам пізню –

Ту, що рано наш спокій забрала:

Я із серця вклав ноти у пісню, 

Ти з душі слів їй ніжних поклала!

Приспів:


НОВОРІЧНИЙ ЦІЛУНОК

Ми в лісі одні – під ялинкою в двох, 

Лиш Місяць у небі бананом висить!

В цю ніч нам дає подарунки сам Бог:

У тебе на віях сніг – срібло блищить!

Приспів: Сідають, сідають десантом сніжинки на ліс, 

А Місяць-банан на ялинку з небес переліз!

Ланіти твої – як троянди блищать, 

Мов маки – уста в поцілунку цвітуть, –

Мелодії в душах любов’ю звучать –

Серцям почуття новорічні несуть!

Приспів: Сідають, сідають десантом сніжинки на ліс, 

А Місяць-банан на ялинку з небес переліз!

В твоїх почуттях – поцілунки палкі, 

У наших серцях їх смак чари творить!

В коханні вони – над усе є тривкі, 

В обіймах любов – як той порох горить!

Приспів: Сідають, сідають десантом сніжинки на ліс, 

А Місяць-банан на ялинку з небес переліз!

Ми в сніжному плесі, де холод заліг –

В сосновім гаю від цілунку твого

Навколо ялинки розтанув весь сніг, 

Бо той поцілунок горів – як вогонь!

Приспів: Сідають, сідають десантом сніжинки на ліс, 

А Місяць-банан на ялинку з небес переліз!


ЦНОТЛИВА ЮНІСТЬ

В той час як скакалку дитинства змінив поцілунок, 

І млосно втішалась душа від пізнання твого, 

То юність дала для кохання любов, як дарунок, 

Щоб в серці, як кров, протікав почуттєвий вогонь

Приспів: Цнотливо і ніжно у наших обіймах здригалося тіло, 

Немов чародійно душа почуттями у космос злетіла!

Як руку в моїй, мов у теплім гніздечку держала –

З цілунків смачних на устах променилась роса!

Ти вся від емоцій, мов листик зелений, дрижала, 

І тихо гойдалась із вітром красива коса!

Приспів: Цнотливо і ніжно у наших обіймах здригалося тіло, 

Немов чародійно душа почуттями у космос злетіла!

Мов птахою, в небо бажання твоє полетіло, 

Коли умивалося заспане Сонце в росі!

До інших галактик ти конче дістатись хотіла, 

Щоб там, закохавшись, бродити в космічній красі!

Приспів: Цнотливо і ніжно у наших обіймах здригалося тіло, 

Немов чародійно душа почуттями у космос злетіла!


ДНІПРЯНОЧКА

Тебе покохав на Дніпрових порогах, 

Коли, мов русалка, до скель підпливала!

До них привела нас козацька дорога, 

Що славою предків нас двох обвивала…


Приспів: Дніпрянка, Дніпрянка, Дніпряночка, дівчина мила, 

Мене ти, мов річка, священним коханням омила!


Була ти, мов хвиля, ласкава й прозора, 

Всміхалася чайкам, як Сонцю калина, 

Для мене відкрилась, мов світ, неозора,  

Гарненька, козацького роду дівчина.

Приспів:

Дніпряночка щира – степів українка!

Дніпрових порогів – русалка!

Бажана, найкраща, вродливіша жінка, 

Пахуча душею, неначе фіалка!

Приспів:

Вже ледь посивіли Дніпрові пороги, 

З тих пір і до нині до них підпливаєм, 

Бо нас привела та козацька дорога, 

Що славу порогів Дніпром омиває!

Приспів:


МОРСЬКА РУСАЛКА

На березі моря коханий сумує, 

Йому щось устами, мов море, шепочеш, 

Прибій почуттєвий в тобі, мов штормує, 

Із моря злетіти ти чайкою хочеш!


Приспів: Коханий бажає скоріше тебе приласкати, 

А море не хоче на берег тебе відпускати!


На хвилях емоцій безодня гойдає –

Бажаєш скоріше від неї звільнитись, 

На березі милий на тебе чекає, 

Ти хочеш в обіймах мерщій притулитись!

Приспів:

Повітря пахтить ароматом фіалки, 

У посмішці Сонце за гори сідає, 

А море гойдає тебе, мов русалку, –

Все тягне від берега далі і далі!

Приспів:

Цей шторм-буревій аж ніяк не вщухає, 

Щоб вирватись з нього ти силу втрачаєш, 

Лиш хвиля душевна на берег штовхає, 

Бо знає – на березі любий скучає!

Приспів :


МОРІАННА

На хвилях моря я, мов чайка, 

Без тебе, любий, тут скучаю!

Купатись хочу, як у морі, 

З тобою в радощах і в горі!


Приспів: Ти мій, коханий, тільки мій!

Влюблятись в іншу ти не смій!


З тобою лиш зустрітись прагну, 

Втомити тіла ніжну спрагу!

Купатись хочу, як у морі, 

З тобою в радощах і в горі!

Приспів:

Прибійна хвиля, мов шепоче:

«Кохай мене мій любий, хлопче, 

Купатись хочу, як у морі, 

З тобою в радощах і в горі!

Приспів:

На хвилях я, як хвиля стала, 

Тобі, мов хвиля, я шептала:

«Купатись хочу, як у морі, 

З тобою в радощах і в горі!

Приспів:


ПРИЧАЛ ОСВІДЧЕННЯ

Для освідчення доля нам вибрала море:

Корабель мій стояв близь твого на причалі…

Закохалися ми – до нестями, та скоро

Корабель твій і мій від причалу відчалив!


Приспів: До нестями відтоді щодня по тобі я скучаю, 

До нестями на березі моря на тебе чекаю!


Я відтоді в розлуці сумую без тебе, 

І щоденно на березі річки скучаю, 

Посилаю газетний кораблик від себе, 

Щоб любов він мою до твоєї причалив!

Приспів:

А на морі штормить – мій кораблик хитає, –

До твого корабля він причалить не може, 

Мій душевний прибій щохвилини зростає, 

Хто ж скоріше зустрітися нам допоможе!?

Приспів:

Я б до тебе на зустріч летіла, мов чайка, 

Та ти пишеш в листі, що зустрінемось скоро…

Я відтоді на березі річки стрічаю –

Мій газетний кораблик пускаю до моря…

Приспів:


ПО ФАРВАТЕРУ СЕРЦЯ

Синь неба у плесі очей затонула, 

Чуттями в це плесо пірнаю, як в душу.

У нім ти мене, мов на якір, припнула

І більше мені не побачити сушу!


Приспів: Кохання моє затонуло у плесі очей –

І наша любов по фарватеру серця тече!


На очі твої всі увагу звертають!

Мої ж почуття, як ті хвилі прибою, 

На берег твого почуття налітають –

Ми завжди у їхнім полоні з тобою!

Приспів:

У плесі очей – як у морі кохання, 

В якому прибій почуття лиш навколо

І взяте на якір любові пізнання, 

З якого не випливу я вже ніколи!

Приспів:


СВІТ НА РАЙДУЖНІЙ ХВИЛІ

Я у мріях близь річки кохану шукаю –

I розлука нудьгою наповнює роздум…

В лабіринтах чарункiв у мозку блукаю, 

Мов на прю визивається мудростi розум.


Приспів: Мов русалка, для мене на райдужній хвилi

Ти весь Всесвiт вмiстила у посмiшцi милiй!


Я щоденно в уявi лиш марив тобою…

Жду твого поцiлунка iз русла надiї, 

I мої почуття то пiрнають журбою, 

То зринають китом у любовнiй події.

Приспів:

Я веслую в алмазному човнику вiри –

До твоєї душi берегiв пiдпливаю, 

Ти чаруєш вродливими струнами лiри, 

Що далеко вiд мене для мене спiвають!

Приспів:


ГЕОЛОГ

Вже збулись надії духовної мети:

Серцем ти геолог – у розвідку летиш!

Дві коси до пояса, очі голубі, 

Ти спішиш на північ – мов зорі, там рубін!

Приспів: Рижі дві коси до пояса, очі голубі –

І в них душу навіть видно, що сяє, мов рубін!


Ваш літак з тобою недавно полетів, 

Я тривких розлучень так швидко не хотів…

Дві коси до пояса, очі голубі,  

Мов фіалку, з полюса – бачу їх в юрбі!

Приспів

Я один на півдні – сумую по тобі, 

Ти без мене в розвідці – трохи у журбі…

Дві коси до пояса, очі голубі –

Ти знаходиш в розвідці в покладах рубін!

Приспів

Я в порту стрічаю із півночі літак, 

Щиро ти радієш – здійснилася мета!

Дві коси до пояса, очі голубі –  

Світиться в долоні, мов зорями, рубін!

Приспів


В ЛАБІРІНТАХ ЛЮБОВІ

Твій макових губок цілунок

Мої почуття розтривожив…

Він був від душі, мов дарунок!

І серце моє, мов звельможив…


Приспів: Ми в сяйнім полоні кохання з тобою

Ще й досі йдемо в лабіринтах любові!


Твій погляд очей волошкових

Мене обворожливо вразив, 

Ішов він від серця, святковий – 

Давав емоційні накази!

Приспів:

А мова твоя, чарівлива, 

Говориш – душа, мов співає!

В розмові – сердечна, кмітлива…

Ти Сонце – бо вродою сяєш!

Приспів:


СУМ ЧЕКАННЯ

Квіти поливаю, думаю про тебе:

Очі волошкові, чубом рижуватий, 

Вабитися мною вистачає кеби –

Вмієш ти в обіймах палко цілувати!


Приспів: Знав би, як на тебе цілий день сумна чекаю –

Очі волошкові в квітах я щодня шукаю!


Мимо ти проходив, серцем зупинила, 

В очі подивились – стали говорити, 

В хату ненавмисне двері відчинила…

…Пестились до ранку – цілу ніч закриті!

Приспів:

Квіти поливаю, мріями з тобою, 

Кожен день тебе я з вікон виглядаю, 

Згадую цілунок нашої любові …

Любиш, чи не любиш – квітами гадаю!

Приспів:


СЛОВО КОХАННЯ

Сварливий погляд твій влучніший слова,  

Його душевна суть – в духовнім перці, 

Нехай звучить неправди пишна мова, 

Вона іде з глибин душі від серця,  


Приспів: Але цьому лише кохання є основа –

Його останнє слово переможе знову!


Хай точить ніж на нас біди промова,  

Нехай розмова йде в словеснім герці,  

Бо ми нізащо посварились знову…

Обіди суть – у почуттєвім перці!

Приспів:

Сварливий погляд твій влучніший слова,  

Його духовна суть – в душевнім перці, 

Нехай звучить неправди пишна мова, 

Вона іде з глибин душі від серця,  

Приспів:




ЗАГАДКОВИЙ РІД

Троянда я біла, чарівно-колюча, 

Росту поруч з тином не перше вже літо…

Я ніжна обличчям і завжди пахуча,  

І хто б не проходив, той запах помітить!


Приспів: Душею вітрам я відкрита, пелюстками губи, 

Кого я хоч раз уколю – той навіки полюбить!


Троянда я біла, мій рід загадковий, 

Мені не байдужі круті чоловіки, –

Приношу я в будні їм настрій святковий –

Вдихаю любові чаруючі ліки!

Приспів:

Троянда я біла, листочки зелені, 

Без мене ніде не відбудуться шлюби, 

Зі мною в коханні всі мрії здійсненні, 

Якщо не любив – то магічно полюбить!

Приспів:

Троянда я біла, всім радість дарую, 

Я ніжно-колюча, шипи, мов би піки,  

Безпечно-сердечно до болю чарують –

Влюбляються в мене завжди чоловіки!

Приспів:


СКОРІШ ПРИЛІТАЙ

Чому, гуманоїде, значити?!

Кохання моє – наяву! 

Мо’, хочеш землянку побачити, 

Стоптати у лузі траву?!


Приспів: Скоріш прилітай! І ми вдвох наяву 

Столочимо в лузі любові траву!


Мо’, хочеш мене вже позначити

Кмітливим умом наяву?!

Хотіла б тебе я побачити, 

Стоптати у лузі траву!

Приспів:

Ти мною уявленим бачений, 

А я лиш люблю – наяву!

Для мене – це гідності значення, 

В уяві стоптати траву!

Приспів:

Коли ж на Землі ми побачимось, 

Не штучно, а вже – наяву?!

Візит твій у лузу позначимо –

Притопчемо чарів траву!

Приспів:


В ЗІРКОВІМ ШАТРІ

Десь вечором небо, мов жовте подвір’я – 

Це зорі зіткали на ньому свій невід!

В космічнім шатрі ми іще з надвечір’я

На наше кохання зірковий накинули невід!


Приспів: Б’ємося ми в ньому, як риба об лід, почуттями,  

Що й лід цей розтанув – влюбилися ми до нестями!


Байдужі мені забобонів повір’я,  

Що зорі здають нас у жертву святому вогневі…

В космічнім шатрі ми іще з надвечір’я

На наше кохання зірковий накинули невід!

Приспів:

В уяві ти, мов мерехтиш у міжзір’ї, 

Надії думки, мов міражні, у дні ці жовтневі…

В космічнім шатрі ми іще з надвечір’я 

На наше кохання зірковий накинули невід!

Приспів:

Знаходжу тебе в океані сузір’я –  

Свій спів лебединий – озвучила в зорянім небі…

В космічнім шатрі ми іще з надвечір’я

На наше кохання зірковий накинули невід!

Приспів:


ЧОРНА БЛИСКАВКА

Неначе та ластівка мрій несвідомих

Нестримно літаєш ти в небі кохання, 

Чуттєвим крилом інтригуєш свідомо

Моє задушевне до тебе признання.


Приспів: Хоч в небі кохання літаєш, як блискавка чорна, 

Одначе, люблю я тебе, як завжди, неповторна!


Твій лет не стрімкий віражами любові

На крилах бурхливих емоцій нестримних

Приносить: любові – негадані збої, 

Коханню – наявність проколів незримих…

Приспів:

Неначе зигзагом крила привітала –

В польоті кохання цікава подія, 

Озоном любові до серця дістала –

І знову дала загадкову надію!

Приспів:

Ти, ніби та ластівка мрій несвідомих, 

Нестримно літаєш у небі кохання, 

Чуттєвим крилом інтригуєш свідомо

Моє задушевне до тебе признання, 

Приспів:


АГРОНОМКА

В очі-квіти волошкові

Жайвір з неба загляда, 

Пестить долю колоскову

Агрономка молода!


Приспів: Я тайком в ті очі закохався –

Та про це лиш жайвору признався!


Нею знайдено підкову –

На врожай це вигляда,  

Пестить долю колоскову

Агрономка молода!

Приспів:

Колос ніжиться казково –

Позолотою гойда, 

Пестить долю колоскову

Агрономка молода!

Приспів:

В очі-квіти волошкові

Жайвір з неба загляда,  

Пестить долю колоскову

Агрономка молода!

Приспів:


ВИМОГА КОХАННЯ

Трояндові губи, по небу – в очах, 

Каштановий вітер гойдається в косах, 

А в небі! Що зірка – то, наче свіча, – 

Завжди мерехтять, мов бурштинові роси!


Приспів: Чумацький шлях – нашої долі космічна дорога!

Веди до любові – це наша остання вимога!


Ми в зорях дорогу кохання шукаєм … 

Нам листя шурстить про пізнання снаги

І місяць із крони бананом звисає, 

Як свідок здійсненної нами жаги!

Приспів:

Злились в поцілунках палкі почуття, 

Зворушений ліс їх в собі, мов плекає, 

При зорях змінилося наше життя –

Природа на краще завжди спонукає!

Приспів:

Трояндові губи, по небу – в очах, 

Каштановий вітер гойдається в косах, 

А в небі! Що зірка – то, наче свіча,  

Завжди мерехтять, як бурштинові роси!

Приспів:


ЛЮБОВІ СНАГА

…Ми стояли на березі річки одні, 

Нас обкутала ніченьки темінь густа, 

На воді нам світили зіркові вогні, 

Щоб сумлінно зімкнулися наші уста!


Приспів: В нас любові снага біострумом по тілу пішла

І душевну взаємність у сяйві кохання знайшла!


Ти відчула сигнал біоструму мого –

Трансформатор душі почуття відіслав,  

Палахтіли вони, мов кохання вогонь, 

Пеленгатор твоєї душі їх піймав!

Приспів:

Позивні ці тобі до вподоби були –

Засвітився в очах сонцедайний янтар…

Я цнотливі уста до твоїх притулив –

І спивали ми вдвох медоносний нектар!

Приспів:

…Ми стояли на березі річки одні, 

Нас обкутала ніченьки темінь густа, 

На воді нам світили зіркові вогні, 

Щоб сумлінно зімкнулися наші уста!

Приспів:


МРІЄТЬСЯ І ХОЧЕТЬСЯ

З тих пір, як приносив смачненьку ожину, 

До тебе засніжило серця стежину.

Проте, все ж у спогадах давнє зринає,  

Чого почуття зворухнулись – не знаю?!


Приспів: І мріється знову скоріше його оновити, 

І хочеться завжди, як вперше любити!


Ти в мріях частіше до мене приходиш –

Шукаємо вдвох компромісної згоди.

Чому почуття зворухнулись – не знаю?!

Вони, як і вперше, любовно зринають!

Приспів:

І хочеться знов скуштувати ожину –

Розчистити сніжну кохання стежину!

Чому почуття зворухнулись – не знаю?!

У спогадах давнє частіше зринає!

Приспів:

Нарешті, ми вдвох скуштували ожину –

Розчистили сніжну кохання стежину!

Чому почуття зворухнулись – не знаю?!

У спогадах давнє, мов яв’ю, зринає!

Приспів:


БАЖАНА ЗУСТРІЧ

По селищу вшкварило срібним дощем, 

А в серці, мов злива, кохання іде!

І сяє в душі почуттєвий мій щем, 

Який на побачення з милим веде!


Приспів: На бажану зустріч з коханим босоніж іду, 

Бо грому любові від нього, як блискавка, жду!


З ракетниці неба бабахкає грім, 

А в серці, мов злива, кохання іде!

Погода керується Богом вгорі, 

Який на побачення з милим веде!

Приспів:


Мене не зупинить від блискавки жах –

Бо в серці, мов злива, кохання іде!

Бар’єр мій від страху – любові межа, 

Яка на побачення з милим веде!

Приспів:

По селищу вшкварило срібним дощем, 

А в серці, мов злива, кохання іде!

І сяє в душі почуттєвий мій щем, 

Який на побачення з милим веде!

Приспів:


СУМНІ ЗУСТРІЧІ

Ти зірка мерехтлива у небі мрій моїх, 

За те, що ти вродлива тебе я полюбив, 

Для тебе лиш співають моїх дум солов’ї, 

Я, мріючи про тебе вже спокій загубив!


Приспів: А ти, мов неземна, зорієш не мені, 

Мені лиш залишаєш зустрічі сумні!


Ти зірка мерехтлива у небі мрій моїх, 

За те, що ти сумуєш тебе я полюбив, 

Для тебе лиш співають моїх дум солов’ї, 

Боліючи за тебе, я сон свій загубив!

Приспів:

Ти зірка мерехтлива у небі мрій моїх, 

За те, що ти далека тебе я полюбив, 

Для тебе лиш співають моїх дум солов’ї, 

Скучаючи без тебе, я душу загубив!

Приспів:

Ти зірка мерехтлива у небі мрій моїх, 

За те, що недоступна тебе я полюбив, 

Для тебе лиш співають моїх дум солов’ї, 

Сумуючи без тебе, я серце загубив!

Приспів:


ВЕСНЯНА ДОРІЖКА


Ти похмурий, мов осінь, мене, як не чуєш,  

А навколо – ні звуку, мов спокій заснув! 

На мої почуття холодком реагуєш, 

Я ж настирно шукаю доріжку-весну, 


Приспів: Щоб вона привела незабаром до серця твого, 

Щоб роздмухати в ньому незгасний кохання вогонь!


У душі почуття – мов у морі прибої, 

А навколо – ні звуку, мов спокій заснув! 

Я душею у тебе в полоні любові, 

І шукаю до тебе доріжку-весну, 

Приспів:

У душі почуття журавлями курличуть, 

А навколо – ні звуку, мов спокій заснув! 

Я, мов громом, тебе на побачення кличу, 

! шукаю до тебе доріжку-весну, 

Приспів:

У душі почуття, мов струмочки крикливі, 

А навколо – ні звуку, мов спокій заснув! 

Ми в полоні любові з тобою щасливі –

Бо знайшли до кохання доріжку-весну, 

Приспів:

ПОДИХ ПОЧУТТЯ

Почуття у любові, мов дощик весняний, 

Орошають її, оживляючи настрій…

Твій чаруючий погляд завжди незрівнянний, 

Мов пронизує душу чутливо аж наскрізь!


Приспів: Почуття лиш любові в душі головні і важливі

І завжди освіжають людину, мов подихом зливи!


Від дощу парасоля обох прикривала

І стояли під нею ми вдвох урочисті

Ти чаруючий погляд мені дарувала, 

Щоб заповнити душу чуттями дочиста!

Приспів:

В дощовому полоні стихія тримала –

Ми ж гримливої блискавки, ніби не чули!

Ти розчулено, ніжно мене обіймала, 

Ощаслививши душу чутливу і чулу!

Приспів:

Почуття у любові, мов дощик весняний, 

Орошають її, оживляючи настрій…

Твій, чаруючий, погляд завжди незрівнянний, 

Мов пронизує душу чутливо аж наскрізь!

Приспів:


НАД ГАЄМ

Сім кольорів веселка має,  

Сім нот – і пісня в ній звучить!

Ми під веселкою, під гаєм, 

Над нами пісня височить!


Приспів: Сім нот, сім кольорів звелись над гаєм

І ми, мов солов’ї, у них співаєм! 


В ній кожна нота колір має, 

А колір – нотою звучить!

Ми під веселкою, під гаєм, 

Над нами пісня височить!

Приспів:

Мене у пісні – колір має, 

Ти – в нотах пісні, що звучить!

Ми під веселкою, під гаєм, 

Над нами пісня височить!

Приспів:

Сім кольорів веселка має,  

Сім нот – і пісня в ній звучить!

Ми під веселкою, під гаєм, 

Над нами пісня височить!

Приспів:


ОДНАЧЕ ТОБІ ДОВІРЯЮ

Світ вірну любов нам лиш Богом прямує:

Від тебе до мене – як ранок, як день!

Хай навіть і Сонце у леті гальмує

І град катаклізмів на Землю впаде, 


Приспів: Одначе тобі довіряю, як білому світу, 

Що Землю назавжди поставив на вірну орбіту!


Була у відрядженні з нашим знайомим, 

Ходила на пляж, в ресторані були, 

Була в кабінеті його, на прийомі, 

Всі дії твої – до зневіри вели! 

Приспів:

Твоя красота всіх навколо вражала – 

І мріяли всі скуштувати цей мед…

Свої почуття ти їм всім виражала –

Ходила на чашечку кави в намет!

Приспів:

Світ вірну любов нам лиш Богом прямує:

Від тебе до мене – як ранок, як день!

Хай навіть і Сонце у леті гальмує

І град катаклізмів на Землю впаде, 

Приспів:


КРОВ З МОЛОКОМ

Край села, де червона калина росте

І летять коропи, мов стрижі, над ставком, 

Де корівник стоїть і розкинувся степ…

Закохалась доярочка – кров з молоком!


Приспів: Кароока, вродлива, (всі кажуть) мов кров з молоком, 

Та коханого серце ще й досі чомусь під замком!


Лиш із клубу додому її проведе, 

На роботі милується ним лиш тайком,  

Не відірве очей лиш, спілкуючись, вдень…

Закохалась доярочка – кров з молоком!

Приспів:


Він лише толерантно її привіта…

…Мов журба, молоко б’є в цеберку цівком, 

А його толерантність лиш сум нагніта…

Закохалась доярочка – кров з молоком!

Приспів:

Край села, де червона калина росте

І летять коропи, мов стрижі, над ставком, 

Де корівник стоїть і розкинувся степ…

Закохалась доярочка – кров з молоком!

Приспів:


КЛИЧ ЛЮБОВІ

Літаєм на орбіті Долі…

Кохання наше – в апогеї, 

Сприймаєм з неба простір волі, 

Скидаючи буттєві шлеї…


Приспів: В серцях у нас чуттям вирує зов любові, 

В коханні ми – як грім і блискавка з тобою!


Шляхи свої в шляхах космічних

Ми прокладаєм крок за кроком!

У них затоптаних, не вічних –

Життя лишаєм рік за роком!

Приспів:

В чарівнім космосі літаєм –

Ти блискавкою входиш в душу!

Любові грім мене вітає –

Я ж чемно обізватись мушу!

Приспів:

…В нас різні полюси кохання, 

Але тяжіння спільне маєм, 

Яке від сил переживання

Душевним почуттям згорає!

Приспів:


В РАЮ

За кермом почуття, мов на крилах любові, 

Ми пірнаєм у бездну космічних світил, 

На цій трасі лунає зворушливий говір –

Це мандруємо в чарах зірок я і ти!


Приспів: Мов у світлому замку, у нашім коханні навічно, 

Як в небеснім раю, поселилися чари космічні!


Наш літак в небесах, мов накреслив рукав –

Ти його повернула на Землю чудес…

…На штурвалі любові й моя вже рука –

Ми його пілотуєм в коханні небес…

Приспів:

Задушевно смачний твій нектарний цілунок, 

Ми п’ємо насолоду свого почуття!

Наш політ – це найкращий любові дарунок,  

Він коханням продовжує наше життя!

Приспів:


ТИ – МОЛЕКУЛА

Нам приходить із космосу все:

І молекули й атоми чулі, 

Він життя і людині несе, 

І Землі – не воюючій кулі!  


Приспів: Ти молекула щастя земного мого, 

В електронах кохання – зірковий вогонь!


Ти, мов атом від серця мого, 

Що кровинкою душу вирує, 

Полум’яність цілунку твого 

Найдорожчу наснагу дарує!

Приспів:

У тобі, мов зірковий лиман, 

В нім душа, мов русалка спливає…

…Як без космосу – зірки нема, 

Так без тебе – мене не буває!

Приспів:


РАНОК – ЯК СВІДОК


Неначе цукерка цілунок

На наших устах, мов розтанув!

На вулиці сяйно і лунко, 

Мов чути, як шепчуть каштани!


Приспів: Коли нас в обіймах сам ранок, як свідок, застане –

Тоді зашепочуть про нашу любов і каштани!


Про те, що найкраща ти місіс, 

Що їм це не байдуже зримо!

Зіркам посміхається Місяць –

Складає нам любощів рими!

Приспів:

З поняттям природи любові

В руках почуття, мов злилися!

Мов ціле одне ми з тобою, 

Як в шлюбі, засвідчило листя!


БЕЗДУШНІ ДІЇ ПРИРОДИ

Ти кудись, мов пішла, із моєї уяви, 

А я хочу тебе повернути назад

І тужу по тобі, мов приречений явір

Назавжди, увійшовши скраєчку в твій сад…


Приспів: О, природо кохання! Ти рай мій земний невпізнанний!

Чим керуєшся ти, що бездушно так дієш із нами?!


Ти постійно у мене в очах мов стояла, 

І тепер ще стоїш, та уже – як не ти…

Ти в моїх почуттях медоносно буяла

І мої почуття досягали мети!

Приспів:

Я дивився на тебе очима печалі –

І чому ти від мене такою пішла, 

Залишивши мене на любовнім причалі?!

Чом у душу враз іншою ти увійшла?

Приспів:

Я дивився крізь тебе, неначе крізь призму, 

І завжди відчував лиш тебе при собі

Медоносну і, ледь, непомітно капризну

І до краплі себе віддавав лиш тобі!

Приспів:


КОМПАСНА СТРІЛКА ЛЮБОВІ

Ти у нашої долі завжди проводир…

І, мов компасна стрілка, ти вказуєш путь

До криниці буття і живої води, 

Що завжди нам кохання, як світло, несуть! 


Приспів: Ти, мов компасна стрілка любові – куди б не пішов!

Я тебе, провідницю кохання, назавжди знайшов!


Ти позвала мене в яблуневі сади,  

Щоб в цілунок зібрати кохання нектар

І побути в духмяних обіймах садиб, 

Що лежать, мов барвінки, на сотнях гектар!

Приспів:

Ти надійна ведуча – я поруч іду…

Так чимало доріжок пройду і пройшов, 

Як освідчились ми в яблуневім саду –  

Я, мов квітку кохання, тебе в нім знайшов!

Приспів:

10.05.2018 Поезії / Пісня
Кодована Доля (Глава десять. частина друга.) / Пісня | Василенко Андрій Антонович
Попередня публікація: 10.05.2018 Поезії / Вірш
Кодована Доля (Глава дев`ять. частина четверта.) / Вірш | Василенко Андрій Антонович
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
26.05.2018 © Маріанна / Верлібр
Острів слонової кості
26.05.2018 © Люлька Ніна / Вірш
Зло на благо
26.05.2018 © Влад Волошин Іхтіандр / Білий вірш
Фальшивий Король
26.05.2018 © Панін Олександр Миколайович / Драматичний вірш
Монолог П’єро
25.05.2018 © Марянич Михайло Миколайович / Вірш
Сонячне
Пісня
10.05.2018
Кодована Доля (Глава десять. Частина третя.)
10.05.2018
Кодована Доля (Глава десять. Частина першає)
03.05.2018 © Славомир
Адажіо
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: Відсутній
Переглядів: 10  Коментарів:
Тематика: Поезії, пісня,
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
03.05.2018 © роман-мтт
Український кібер-панк +20
27.03.2018 © Ковальчук Богдан Олександрович
Русско-тєрнопольський Київ +32
21.03.2018 © роман-мтт
Книжкова полиця: Світи і лабіринти +27
21.03.2018 © роман-мтт
З Днем поезії +21
ВИБІР ЧИТАЧІВ
27.05.2009 © Микола Щасливий
22.12.2017 © Олена Коленченко
13.02.2011 © Катрін Поль
21.04.2014 © Тетяна Чорновіл
22.03.2013 © Дебелий Леонід Семенович
26.09.2011 © Колядко Оксана Валеріївна
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008 - 2018
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори ©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди