19.05.2018 14:27
для всіх
88
    
  3 | 3  
 © Панін Олександр Миколайович

Депортація

Депортація

Роковини

Бездушні рейки – безжальний ніж,

Покраяна вся земля, 

Людей зганяли: «Хутчіш, хутчіш», 

Свідомо, не навмання.


Людей мордували,

З осель викидали,

Штовхали у потяг,

Везли «за рубіж».

Ця втілена дикість,

Безжалісна підлість,

Цей потяг у безвість

За пекло страшніш.


Він знав, що робить, верховний кат, 

Порочна, гнила душа, 

Кривавий вбивця, лихий вар’ят, 

Коріння народу вбивав.


На роковини – біда ізнов, 

За катом вар’ят приповз, 

Народну душу вар’ят не зборов, 

Вже «потяг» в баюру сповз.


Не втрачена пам’ять,

Її не знеславить

Лукава нудотна брехня.


Єднаються люди,

Тріпоче у грудях,

Палає Свободи Зоря!

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 21.05.2018 08:51  Тетяна Белімова => © 

Навіть важко уявити собі, яке горе впало на голови департованих... Їхній біль і горе повторилися після ІІ світової і для Західної України. Страшні, не людські часи були...

 19.05.2018 17:57  Наталія Старченко => © 

Пам`ять не втрачена.
Головне, щоб таке не повторилося ніколи.
Вірш чудовий, дійсно істинний.

 19.05.2018 17:30  Лора Вчерашнюк => © 

Тиранія у любому вигляді - тиранія!!!!