Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
20.05.2018 17:50Гумореска
Про гумор  
Небувальщини
Рейтинг: 5 | 3 гол.
Без обмежень
© Анатолій Валевський

Небувальщини

Анатолій Валевський
Опубліковано 20.05.2018 / 46108

Чого ти вилупився?! Хочеш почути небувальщину? Ну то слухай уважно…

Було це ще за тих давніх давен, коли мій дід під стіл пішки ходив, а я вже тоді добре парубкував... Жили ми у великому прибутку - снігом торгували, мали півня, що добре доївся, та їздову блоху.

Одного разу батько мені каже: "Поїдь синку на край села до кума - нехай решето позиче, бо нема чим води принести..."

Скочив я верхи на блоху та й поїхав собі. Не так щоб і далеко було - десь за тиждень впорався. А як назад повертався, то блоха зашкутильгала, мабуть, розкувалася. Саме коли їхали через болото, вона як смиконе убік, я з сідла вилетів та - хрясь! - по самі вуха в багнище встряг - тільки ніс стирчить, не ворухнутися. Сидю собі та бульки пускаю...

Вже й літо пройшло - осінь настала. У мене з вуха кущ виріс, а замість листя на ньому - вареники з сиром. Коли це дивлюся - ведмедяка преться з довжеле-е-езним хвостом. Сів мені на голову та вареники їсть. Я за його хвоста вчепився та як гикнув! Ведмідь з переляку як шарпоне - і витяг мене з болота, а сам драла дав...

Отаке було... ги-ги… Якби не той ведмідь, то я, може, й досі у тому болоті стирчав би...

Хто бреше? Я?! Брехня! Краще послухай, що зі мною другого разу сталося...

Пішов я десь під Різдво по яблука у ліс. А воно, як на гріх, ніде яблук нема - саме тільки смажена ковбаса уродилася. Що робити? Вдерся я на дерево, руку простяг - тут, хто й зна звiдкiля, лисиця підлетіла. Та у мене з-під самого носа - хап! - і поцупила кільце ковбаски!

А я, наче, був собі хлопець не дурний - як загорлав! Лисиця з переляку ковбасу кинула, з шкіри вислизнула, а сама дременула світ за очі, тiльки п`яти замерехтiли.

Я з дерева злазити, а злізти нiяк не можу, бо землі не видно! Поки я з лисицею порався, дерево, бач, виросло і вперлося у саме небо.

Ну... і оце... як його... Ага! Згадав!

Розкрив я кожух та й стрибнув униз, а очі заплющив, бо страшно! Та як гепнувся об землю - пробив наскрізь.

Вилетів з другого боку, дивлюся - а там люди усі геть чорні, мабуть, давно не вмивалися. Вхопили мене - та на вогнище: зігріти хотіли, чи що... хто й зна... А мені ж додому потрібно, бо кум, казав, прийде, ще й з пляшкою.

Дивлюся - а тут якраз сусідський Сірко скаче (це вiн з полювання повертався). Я, не довго думаючи, за нього вхопився, то він мене додому і притягнув, а там вже кум сидить.

Я швиденько у ліс збігав - забрав ковбасу, а лисячу шкіру по дорозi на млин вимiняв... ще й з кумом добре погуляли!

Отаке було...

От мені чомусь ніхто не вірить... Кажуть, що я брехун?!! Тоді послухайте, що мій кум розказував... Оце брехун, так брехун!

Пішов кум одного разу на рибалку. А до річки таки далеко було - в нього ноги заболіли, то він і сів біля першої-ліпшої калюжи та й почав рибу ловити.

Як закинув уперше - воно як шарпоне, аж вудочка мало не тріснула. Кум смикнув, та й витягує сома пудів на два - з о-отакенськими вусами! Ого-го! Що, не вiрете?! Ну, може, трошки менше... Краще не перебивай!

Тоді кум знову закинув - і знову як смиконе! Кум його тащить, а воно не лізе... він тягне, а воно ніяк... Кум поміркував трохи, почухав потилицю і змикитив: як гупнув ногою в землю, аж загуло - то воно й вискочило з переляку, та таке велике, що аж страх! Це, бач, кит був окиянський - баньки витріщив, пащеку роззявив, як загарчить - і давай за кумом ганятися, мов скажений!

Кум сома вхопив у кишеню, бо жалко ж кидати здобич, і такого драла дав, що аж вітер у вухах свистів... А кит за ним! Гнався аж до самої хати, мало не з`їв кума. Та добре, що якраз моя кицька пробігала - кинулася на кита і проковтнула його! Саме тільки хвіст лишився - он, бачите, під тином лежить?!

Чого ж це він маленький? Який-такий карась?! То справжній китячий хвіст, тільки він трохи того... всох...

21.05.2018 Проза / Роман
Віч-на-віч (Глава 17) / Нічний гість | Анатолій Валевський
Попередня публікація: 20.05.2018 Поезії / Вірш
Колискова / Вірш | Анатолій Валевський
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
20.06.2018 © Андрій Осацький / Казка
Таємнича пожежа
19.06.2018 © Наталія Старченко / Оповідання
Зовсім трішечки
19.06.2018 © Панченко Вадим / Мініатюра
Фламінгові крила
16.06.2018 © Наталія Старченко / Оповідання
Маленька історія із життя першокурсниці
14.06.2018 © Дарія Китайгородська / Мініатюра
Вранішній букет
Гумореска Про гумор
20.05.2018
Небувальщини
26.07.2017 © Марянич Михайло Миколайович
Битіє від Михаська
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 3
Переглядів: 18  Коментарів: 2
Тематика: Проза, Гумореска
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 21.05.2018 13:51  © ... для Лора Вчерашнюк 

Дуже радий, що спромігся викиликати посмішку! 

 20.05.2018 20:17  Лора Вчерашнюк для © ... 

Ой, весело ж як!!!!!! Це ж треба так майстерно все це закрутити!!!!!! дякую гречно)))))))

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
20.06.2018 © Суворий
Справа української автономії в Польщі (квітень 1938)
19.06.2018 © Суворий
Чехословаччина в лабетах Москви (квітень 1938)
18.06.2018 © Ковальчук Богдан Олександрович
Розвиток мови — ознака її життя
18.06.2018 © Суворий
Смерть убивці Симона Петлюри (березень 1938)
ВИБІР ЧИТАЧІВ
20.01.2011 © Михайло Трайста
18.09.2013 © Тетяна Ільніцька
05.04.2012 © Т.Белімова
20.06.2018 © Андрій Осацький
17.09.2014 © Андрій Осацький
12.12.2014 © МИХАЙЛО БУЛГАКОВ
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008 - 2018
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори ©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди