Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
21.05.2018 23:42Різне
 
Рейтинг: 5 | 8 гол.
З дозволу батьків
© Світлана Нестерівська

Не повчання дітям

Світлана Нестерівська
Опубліковано 21.05.2018 / 46112

Хай допоможе мені Бог знайти правильні слова, а написане хай буде частиною Його Волі.

Я хочу написати вам про батьків і дітей. Про старих батьків. Можливо, ця тема, коли ви подорослішаєте, стане неактуальною. Надіюсь, наше з татком життя буде зрозумілішим і красномовнішим за будь-який текст. Можливо, Господь хоче, щоб саме зараз це прочитали якісь інші, вже дорослі діти.

Я люблю вас, дітки.


"Діти, я старію. Мами нестало і мені дуже самотньо. Я забагато працював, щоб щось вам дати, а от любові недодав. Тепер боюся. Бо починаю забувати - старію. Боюся залишитися сам. Боюся, що стану нікому непотрібним, що замість вашої любові, уваги, часу зі мною, отримуватиму лише щось матеріальне, таке непотрібне мені, а то й зовсім забуття..."- лист був незавершеним, та видно, що його автор часто брав його в руки: чи-то хотів дописати, чи-то перечитати, та вже давно не міг, бо був незрячим.


Старший син знайшов цього листа, написаного десять років тому рукою вісімдесятилітнього тата, під подушкою у старенького, якого вчора сестра, що доглядала за татом і жила з ним, відвезла в обласну лікарню. Що він думав, коли відкривав конверт?Що там гроші?Заповіт?!Сестра просто попросила його поїхати в село і погодувати курей та собаку, бо молодша сестра, як завжди, зайнята, а інший брат повіз обід до лікарні.

Як вони прожили? Що собі думали?! Завжди вважали, що за татом має доглядати сестра, бо їй, бачте, батьки залишили стару дерев` яну хату. А вони виконають свій обов`язок перед татом, коли заїдуть на годинку раз на місяць . Та й тоді вся їхня " турбота" зводилась до того, щоб налити старому хворому батьку чарку-(після якої татові було погано, загострювався склероз, сестра часто говорила їм про це, та вони не чули)- та кожного разу чимось дорікнути сестрі, що вдень і вночі пильнувала ЇХНЬОГО СПІЛЬНОГО ТАТА.Вона в перші роки намагалась їм розповісти більше про батька, його життя. Про те, що батько втрачає зір.Що лікар заборонив оперувати, бо в тата хворе серце. А вони іноді, відпочиваючи на курорті поруч, їдучи попри хату, під якою сидів старенький, навіть не заходили привітатися, бо "не було часу, ми помахали йому-СЛІПОМУ?!!!!!- через вікно машини".

Сестра була втомлена.Роками.Але ніколи не жалілася.Перестала розказувати про тата, бо вони і так про це ніколи не питали. То був її обов`язок.Її тягар.Її хрест. Вони ж відмовились від нього, від тата і від хреста. Навіщо їм сліпий склеротний тато, що десять разів на день розповідає одне і теж?!У них свої життя.

Сестра молилася. І їй допомагав Бог...

А вони... Можливо, встигнуть змінитися.Ось підлікують тата - і будуть по черзі приїжджати в село, проводити з ним час, годувати, водити по подвір`ї, щоб не залежувався, та найбільше - говорити і слухати, бо старі люди почуваються дуже самотніми, як малі діти, коли залишаються наодинці.По черзі треба буде привозити внуків та правнуків, щоб вчилися доглядати та шанувати старість, а то який приклад вони бачили дотепер?! "А наша старість теж не за горами..." Він згадав, як щосуботи батько з важкими сумками об`їжджав їх по черзі у трьох районах, привозячи харчі.Як допомагав, як міг, економлячи на всьому. Як іноді обділяв сестру, бо " в тебе все є, ти вдома, а їм треба..."- кам`яна сльоза від раптового РОЗУМІННЯ покотилась по зморшкуватому обличчі чоловіка. Погляд ковзнув по кімнаті. Біля ліжка, на якому спала сестра, на тумбочці стояв молитвенник і вервичка."Забула у тому стресі бідненька"- подумав. Біля ліжка батька на спинці крісла висіла інша вервичка, яку для дідуся привіз племінник-семінарист з прощі років зо три тому- про це він дізнався лише декілька годин назад, коли сестра попросила погодувати курей та пса і привезти ту саму вервичку, бо"тато хоче"...

-Тепер все буде по-іншому, татку. Вибач... - думки перервав телефонний дзвінок:

-Слухаю!

-Тато помер.

27.05.2018 Поезії / Вірш
Мамо / Вірш | Світлана Нестерівська
Попередня публікація: 21.05.2018 Проза / Мініатюра
Щастя?! / Мініатюра | Світлана Нестерівська
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
Чудово Добре Посередньо
Книга Свідчень
17.05.2018
Святому Миколаю
18.05.2018
Крехівський монастир
21.05.2018
Не повчання дітям
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 8
Переглядів: 50  Коментарів: 6
Тематика: Питання-відповіді, Різне
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 29.05.2018 16:00  © ... для Каранда Галина 

На жаль 

 28.05.2018 19:04  © ... для Тетяна Ільніцька 

Хай Господь нам у цьому допомагає) 

 28.05.2018 19:03  © ... для Віталій Перетятько 

То правда. А ще краще - на власному прикладі вчити доброму ставленню до старших 

 22.05.2018 08:55  Тетяна Ільніцька для © ... 

Сумний твір... Даруймо любов своїм рідним вчасно. 

 22.05.2018 08:36  Віталій Перетятько для © ... 

Такі твори треба читати дітям змалку. 

 22.05.2018 05:15  Каранда Галина для © ... 

Життєво... 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
19.08.2018 © Суворий
Судетська криза: мирний договір чотирьох держав підписано у Мюнхені (вересень 1938)
09.08.2018 © Суворий
Судетська криза: чехи відкидають ультиматум Гітлера, Європа мобілізується (вересень 1938)
08.08.2018 © Суворий
Проба сил: Чи Росія може воювати? (вересень 1938)
08.08.2018 © Суворий
Судетська криза: Англія та Франція примушують Чехословаччину віддати Судети (вересень 1938)
07.08.2018 © Суворий
Судетська криза: Чемберлейн їде до Гітлера (вересень 1938)
ВИБІР ЧИТАЧІВ
19.08.2014 © Ольга Шнуренко
29.08.2010 © Віта Демянюк
17.12.2014 © Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
27.11.2014 © Серго Сокольник
12.04.2011 © Закохана
22.02.2012 © Радиш Марина
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008 - 2018
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори ©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди