23.05.2018 16:20
Без обмежень
99 views
Rating 5 | 6 users
 © Олена Коленченко

Маленьке щастя

А дівчинка шукала просто неба

У зорях, що світили їй з небес, 

Маленьке щастя, більшого не треба -

Коштовніше, ніж разом сто чудес!

А вечір розливав терпкі парфуми

І обіцяв повести в сад із мрій!

Та тільки сумували ніжні струни, 

Бо дівчинка благала, щоб був МИР!

У неї татко на війні зостався

І більш її не стріне оченят…

За хмару місяць слізно заховався...

А скільки в світі плаче янголят?!.

Ах, люди, люди, що ви наробили?

Серця дітей понівечили враз…

Ви теж колись і вірили, й любили...

Чому ж у вас все зараз не гаразд?

А дівчинка стояла і молилась, 

Щоб інші діти батька обійняли.

В цей час на небі зірочка з’явилась -

І в мить у неї очі засіяли…

Татусю, тату, таточку мій любий, 

Я скучила, ти ж знаєш, за тобою!

Той день злощасний… рік пішов вже другий…

І навіть небо гримнуло грозою.

Стояла і дивилась просто неба, 

Життя доросле так не зрозуміле:

Чому одній людині є потреба

Вбивати іншу?!. Знов лице змарніло…

Стояла і дивилась просто неба…

І мріяла про знищення Ереба!


Ере́б (Еребус) (грец. Erebos — морок, пітьма) — термін давньогрецької міфології: Одне з начал всесвіту — вічний морок, породження Хаосу

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Філософський вірш, Про мої мрії, Про дівчину, Про війну

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Скільки жінці для щастя треба? / Ліричний вірш | Олена Коленченко». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Весни моєї сяєво небесне / Ліричний вірш | Олена Коленченко». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Олена Коленченко.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 02.06.2018 23:40  © ... => Наталія Старченко 

Дякую за тепло Вашої душі! 

 02.06.2018 23:40  © ... => Костенюк 

Дякую за відгук! Приємно! 

 02.06.2018 23:39  © ... => Тетяна Чорновіл 

Щиро вдячна! 

 02.06.2018 23:38  © ... => Тетяна Ільніцька 

Дякую, Танічко! Ми так всі чекаємо...але... 

 02.06.2018 23:38  © ... => Надія 

Дякую за те, що читаєте і вболіваєте! 

 02.06.2018 23:36  © ... => Серго Сокольник 

Дякую! 

 02.06.2018 23:36  © ... => Люлька Ніна 

Вдячна від усієї душі, пані Ніно! Дай Боже! 

 02.06.2018 23:35  © ... => Тетяна Чорновіл 

Дякую, пані Тетяночко! 

 01.06.2018 21:06  Тетяна Чорновіл => © 

Чистий і трепетний вірш! 

 28.05.2018 08:52  Люлька Ніна => © 

Серце щимить і сьози на очах. Дай , Боже, щоб маленьке щастя вилилось у велике - щоб закінчилась ця проклятуща війна. Дуже гарний вірш. 

 27.05.2018 00:47  Серго Сокольник => © 

Світло 

 26.05.2018 20:32  Надія => © 

Боляче читати такі вірші. Всі чекають миру! І в першу чергу діти... Дякую за твір.  

 25.05.2018 08:14  Тетяна Ільніцька => © 

Неможливо читати... Дуже...
Чекаємо миру на нашій землі. 

 24.05.2018 19:09  Тетяна Чорновіл => © 

Душевний і щемливий вірш! 

 24.05.2018 11:40  Наталія Старченко => © 

Прекрасні рядочки. Такі щирі та чисті, як душа дитини. 

 23.05.2018 21:33  Костенюк => © 

Вірш, як пісня. 

Публікації автора Олена Коленченко

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо