Мислі мулудого хлопця
вірші на західно-українському діалекті
ду`би, ду`би, мій стулітний,
чо` ш ти такий ниприві`тний?
чо`-с схилив ти свуї` г і`ля?
чи висна` тубі ними`ла?
со`сни муї`, со`сни,
со`сни і смире`ки,
якби-м був я яструбо`ньком,
літав бим далеко.
стрімкі`ї яли`ці
і кле`ни рузло`гі,
мушу вас я ви`рубати-
ни ма`ю підло`ги.
ві`льхи і уси`ки,
бире`зи туне`нькі,
пив був від вас сок срібля`стий,
як бу`вім маленьким.
явури` зилен"і
і плакучі ве`рби,
мушу шоде`нь ґарува`ти,
на`віть, шу би вме`рти.
ма`ю руба`ти-куси`ти,
с`іяти і жати,
шуби, зимо`м, бу`ло збі`жя,
хоть, я- нибага`тий.
дудо`м мушу вулучи`ти
кльо`цка аш дy хати,
шуби-м зруби`в
с того древа
хоть би удну` ла`ту.
липи, муї`, липи,
шу цьвіту`т так рясно-
лем-бим чурни`ць ни ступта`в,
бу буду нищасним.
жито, мо`є жито,
увес, рітка` гречка,
а`би бу`ло нам шо ї`сти,
вас русти`в змале`чка.
на красу` ся дивити,
ни маю я часу,
бу му`шу ше пасти
ту куро`ву кра`су.
і, ше- і тили`цю,
шуби` русла` до`бри,
шуби, потим, мулука`
давала нам до`бри.
а, ф сьвяту` ниді`лю,
пі`ду я ду це`ркви,
бу мулити`ся я му`шу,
шуб ду`хом ни вме`рти.
ни кляні`тня, файни лю`ди:
ніц ни ро`блю зло`го,
бу, як ви, я то`жи ві`ру
в Ма`тінку і в Бога.
я вас до`бри памнята`ю,
ні`ґди ни забу`ду,
хоть ви мине` ни люби`ли,
ни йшо`вім ду суду.
бу ни хо`чу, добрі люди,
ніц з ваших має`тків,
і, ні`ґди, ни руби`вім
ніяких вам зби`тків.
ви казали, шу ви- лі`пші,
ну, ту, най так бу`ди!
від вас я ни вітказа`фся,
зл"і чи добрі люди.
Йван Петришин
CША, 23.05.2018