Єси
Не залишай, тримай мене за руку.
Хоча перстам і не відчутна плоть,
Заходь! Заходь у серце звуком,
Свідомістю і вірою заходь.
У цій війні я одинокий воїн.
Тоненькі пальці стисла в кулаки.
Бо навіки я засуха і повінь,
Палюче сонце й холод навіки.
Усе в мені. Уміти б скористатись.
Відкрити в собі запасний резерв.
Відтятий нерв. Він мав колись урватись…
Зате я вільна й зібрана тепер.
Я вже готова. В бій і до останку.
Могутню силу Ти мені даси.
Єси, мій Боже, кожного світанку!
У кожнім серця поштовху єси!..
Київ, 30.05.2018
