04.06.2018 07:36
Без обмежень
49 views
Rating 5 | 2 users
 © Люлька Ніна

Втрачений віночок

Хлопець молодий, гонорний, ціну собі знав, 

На усіх дивився зверхньо, дівчат вибирав.

Був з заможньої родини - багач рахувався, 

Як пиріг у маслі жив і не переймався.


На храмах* він перший кАлфа** данець*** починає, 

Дівчатами-багачками він перебирає.

І дівчата й молодиці очей не зводили, 

Його погляди зухвалі на собі ловили.


В тім селі жила дівчина - файна, але бідна, 

Молоденька, тендітная, чемная і ніжна.

Взяв до танцю цю красуню і в серце запала, 

А вона лиш затремтіла й щиро покохала.


Любилися-кохалися таємно в садочку, 

З сумом мати виглядала єдиную дочку.

Розплетена сиротина додому вертала, 

Свій вінок не зберегла, цноту й честь віддала.


Пройшов час - дитя рухнулось. "Що я наробила?

Свою долю і життя я занапастила".

Хлопець її уникає, бо бідна, й тікає, 

І на сльози і благання зовсім не зважає.


Живіт дівчина стужила, щоб не було видно, 

Щоб ніхто на здогадався, і не було стидно.

В темну нічку, в тім садочку, дитинку родила, 

Ледве пішла і в ставку дитя утопила.


Хтось почув й прислухався: "Що це запищало?"

Враз все стихло. "Та це котеня нявчало".

Як прийшла вона додому плакала-ридала, 

Зрозуміла і каялась, гріх на душу взяла.


"Прости мене, дитиночко, страшне зло вчинила, 

Дітовбивцею я стала, гріховність звершила.

Розум в мене помутнів, не було розради, 

Життя дала і забрала - немаю пощади".


"Нащо кинула тільце?" - совість її їла, 

Незабаром, після вчинку, дівчина зментила.****

Не її лиш був той гріх, а й холця молодого -

Зухвалого, жорстокого, спокусника того.


Потім він собі женився, багачку узяв, 

Як нічого не бувало жив і газдував.

Жили добре, багатіли та дітей немали, 

І у нього, і в рідні діти помирали.


До цих пір ще у родині невинні страждають, 

За гріх скоєний нащадки діточок втрачають.

Кажуть: " Сьоме покоління ще відповідає.

Злочинів за покарання таки не буває".


* храм -свято дня, коли святилась церква, 

** калфа - ватажок у хлопців, 

***данець- великий схід людей на свята і храми, 

****зментила - зійшла з розуму.

с.Нижні Станівці, Буковина 31.05.2018



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш, Про зраду, Про життя і смерть, Про дівчину, Про хлопця

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Буковинськії калфИ / Вірш | Люлька Ніна». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Як стане видніше - то буде смішніше / Вірш | Люлька Ніна». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Люлька Ніна.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 10.06.2018 13:34  © ... => Серго Сокольник 

Сердечно дякую, пане Серго. Дай , Боже, Вам здоров`я. 

 09.06.2018 02:53  Серго Сокольник => © 

О, Ніно, сюжетне... Люблю) 

 07.06.2018 17:32  © ... => Тетяна Чорновіл 

Мені дуже цінні Ваші коментарі. Дякую, що читаєте мої поетичні твори. Всього найкращого на творчій ниві. 

 07.06.2018 17:29  © ... => Лора Вчерашнюк 

Щиро дякую, що відгукнулись. Це реальна життєва історія. Сумна, але повчальна. Бажаю Вам, щоб обминали Вас незгоди. З повагою. 

 04.06.2018 17:07  Тетяна Чорновіл => © 

Ваші життєві історії дуже образні і повчальні. Теж десь чула про сім поколінь винних. Тож ті, хто затіває зло (не важливо, велике, чи маленьке, задля розваги) хай прочитають і злякаються за своїх дітей і внуків. Хоч...той різновид істот не здатен думати про відповідальність. 

 04.06.2018 12:06  Лора Вчерашнюк => © 

Чудова розповідь - відповідальність беруть на себе всі дійові особи!!!! Дякую за важливу тему)))) 

Публікації автора Люлька Ніна

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо