12.06.2018 21:41
Без обмежень
58 views
Rating 5 | 3 users
 © Вікторія Івченко

"Кораблик білий у даль прямує..."

Кораблик білий у даль прямує, 

Спекотний вечір – вогнистий шлях…

Іду за сонцем, свій крок пильную, 

Тоненька нитка в моїх руках.

Вона тримає, веде у далі –

За тим корабликом

Малим…

Я опираюсь страшній навалі –

Лоскоче ніздрі ядучий дим.

О рідна нене, моя Вкраїно, 

Чом ворог хитрий тебе ятрить? –

І той кораблик, 

І берег синій…

І серце моє, 

І цю блакить?..

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Ліричний вірш, Про красу, Про землю, Про життя і смерть, Про життя

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Жорстоке Правління Десятьох / Патріотичний вірш | Вікторія Івченко». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Драконяче насіння / Сатиричний вірш | Вікторія Івченко». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Вікторія Івченко.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 13.06.2018 10:32  © ... => Ольга Моцебекер 

Дякую, Ольго! 

 13.06.2018 10:32  © ... => Тетяна Чорновіл 

Так, дякую! "Рідних" ворогів нам вистачає... 

 13.06.2018 10:31  © ... => Каранда Галина 

Дякую за грунтовну відповідь. Я радію спілкуванню з читачами, це - "зворотній зв`язок". Щодо "мОє"... Іноді це, як зітхання, як плин думок і почуттів. Так пишеться. Така нота, напівтон... Емоційне відображення внутрішнього стану. Я іноді дивуюся: наші літературні науковці вилучили з української "криша", замінивши на "дах". Або "коврик" (в українському прізвищі зустріла) - на "килимок". Підчищати, звісно, потрібно, аби не заростало... Але надто суворим у поезії не варто бути. Слова - то музика, яка вихлюпується з серця! 

 13.06.2018 08:44  Ольга Моцебекер => © 

Чудова образність у першій частині. До душі і про нитку в руках (нитку долі) і про корабель. . 

 13.06.2018 03:00  Каранда Галина => © 

Цікавий образ..
З одного боку нитка у вас у руках, але з іншого - не ви ведете кораблик, а він вас. Кораблик малий - невпевненість і загроза, але ж білий - чистий, правий. Шлях вогненний, тривога другого стовпчика - і поєднання вас/України/світу.
Гарно. Насичений вірш. І образи, і інтонація - дуже сподобалися. А до наголосу "мОє" я вже звикла:) 

 12.06.2018 22:32  Тетяна Чорновіл => © 

Чудова поезія! А ворог не тільки хитрий, а Каїн "рідний". 

Публікації автора Вікторія Івченко

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо