16.06.2018 06:13
Без обмежень
38 views
Rating 5 | 5 users
 © Костенюк

Магарач

з циклу "Війна"

Це було біля моря, 

де не знаючи горя, 

вином пінявим поряд

пестив гальку прибій, 


підкрадалися хвилі

під платани похилі

де в останнім зусиллі

позбувалися мрій.


Розливався мускатний

захід морем строкатим, 

від прибою – токкати

долинав тихий плач.


Долучуся, заплачу, 

бо коли ще побачу?..

Їм усім не пробачу

я тебе, Магарач*.


*Зараз: «Всероссийский национальный научно-исследовательский институт виноградарства и виноделия „Магарач“ РАН».

Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Вірш, Для дорослих, Про війну

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Покинуті будинки (лякалка) / Верлібр | Костенюк». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Смерть бурундука / Переспів | Костенюк». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Костенюк.


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 18.06.2018 20:02  © ... => Тетяна Ільніцька 

Згідний з Вами, пані Тетяно. Нажаль, далеко не кожен українець є патріот. Бог тим суддя! 

 18.06.2018 19:58  © ... => Тетяна Чорновіл 

Дякую пані Тетяно! Нажаль, на мою думку, у тому, що сталося винні не тільки росіяни. 

 18.06.2018 09:10  Тетяна Ільніцька => © 

Ви знаєте, є досить багато знайомих-українців із Криму, які, не напрягаючись, пішли й отримали паспорти РФ, а українські (за можливості) заховали під матрац... Чогось коли показують протести в Криму, то лише кримськотатарські. Схоже, наших "землячків" за путінським новоутвореним порєбріком усе влаштовує. Але коли приїздять в Україну, дають "геройські" інтерв`ю на радіо і ТВ, розказують, як їх там важко жити в окупації, а потім спокійно вертаються в рідний-окупований півострів. А! Можуть ще звинувачувати ...

 18.06.2018 09:07  Тетяна Чорновіл => © 

Боляче читати і осмислювати. Читала якось у статтях про планомірне знищення Магарача. Росіяни, звісно, винні. Та сто раз винні й ті, завдяки кому вороги влізли в наш край. Ще Яник почав було прихватизацію, здається.
Називати винних можна довго.
Коли таки випхаємо ворога з нашої землі, ой непросто прийдеться відбудовувати руїни, рятувати спустошені землі й душі. Як у 1954 році (це я про Крим).
Чудовий Ваш вірш! Актуальний. 

 16.06.2018 16:34  Панін Олександр Мико... => © 

Усім, хто причетний. 

 16.06.2018 15:44  © ... => Панін Олександр Миколайович 

Звичайно. Але кому? Чи тільки росіяам?

 16.06.2018 14:58  Панін Олександр Мико... => © 

Не забудемо і не пробачимо! 

Публікації автора Костенюк

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо