Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
21.06.2018 09:51Оповідання
 
Життя кулі
Рейтинг: 5 | 3 гол.
Без обмежень
© Анатолій Валевський

Життя кулі

Анатолій Валевський
Опубліковано 21.06.2018 / 46403

Жила-була Куля... Не якась там особлива, а досить-таки звичайна, середня кулька. У неї було багато сестер – таких самих, як і вона – середніх і маленьких (дрібненьких) куль. Були ще й великі сестри-кулі, які підходили до гармат. Проте вони були дуже пихаті, і не хотіли знатися з іншими кулями.

А наша скромна Куля стояла на полиці військового складу в оточенні сестер і тихенько розмірковувала про своє життя-буття.

- Ехе-хе... – зітхала Куля. – Здається, отак і доведеться провести свої кращі роки без діла отут у глухомані, де все насичено духом остогидлого мастила... От якби в мене була ціль! Я б летіла до неї незважаючи на перепони, щоб влучити прямісінько у саме яблучко! Та де ж її, оту ціль узяти?..

Куля сумно зітхала у напівтемряві складу і з надією мріяла про те, що коли-небудь про неї згадають, і тоді вона усім покаже, на що здатна.

- Я буду самою швидкою і самою влучною, – благаючи шепотіла вона. – Тільки дайте мені шанс...

Але час минав, а про Кулю ніхто не згадував, то вона й зовсім засмутилася.

- Хоч би в мене ноги були, то пішла б звідси світ за очі, - у відчаї подумала вона.

Раптом гримнули двері, щось клацнуло і спалахнули лампи освітлення. Куля від несподіванки замружилась, а коли відкрила очі, то побачила людину, яка, схилившись над полицями, набирала у кишеню кулі.

"Мене... мене візьміть, будь ласка!" – ледве не скрикнула Куля, але сором`язливо промовчала. Проте доля посміхнулася їй – теплі дужі пальці людини обхопили її і підняли ближче до світла.

У Кулі аж дух перехопило від захвату – вона ще ніколи у своєму житті не бачила полиці зверху. Та не встигла Куля як слід зрадіти, як її почали кудись заштовхувати. Це був темний круглий отвір, з якого смерділо тим самим остогидлим зброярним мастилом. Куля почала пручатися, ледве не заскавуліла з переляку, проте дужим поштовхом її таки запхали у темний отвір. Позаду щось клацнуло, і темрява огорнула Кулю з усіх боків.

"От і все, скінчилося моє життя, – подумала Куля. – Тут так тісно і темно, наче у домовині..."

Аж раптом вона побачила десь попереду невеликий округлий отвір, з якого точилося світло.

- Це воно, світло у кінці тонеля! – зраділо прошепотіла Куля. – Я чула цей вислів, та не знала, що воно існує насправді...

Несподівано позаду щось ляснуло, гримнуло, і Куля відчула, як її щось дуже припекло. Зойкнувши від болю вона стрімголов посунулась уперед і вилетіла з темного отвіру, наче корок з пляшки.

Ах, як тепло, сонячно і просторо було навкруги. Куля швидко летіла уперед, обганяючи здурілих птахів, які злякано шугали від неї в усі боки. І куля почувала себе щасливою від усвідомлювання власного польоту.

Десь попереду з`явилася мішень, яка швидко наближалася.

"А може, я і не куля насправді? - несподівано засумнівалася Куля. - Може, я - ракета, хай навіть і маленька?.. Навіщо ж мені ця нікчемна мета у вигляді мішені?! Краще я полечу до зірок, і буду відкривати нові світи!"

Куля вильнула в бік, огинаючи мішень, і полетіла далі. Але не довго. Незабаром вона відчула, що втрачає швидкість, і безпорадно впала в полузасохле болото, розполохавши маленьких жабенят.

"І навіщо це я ухилилася від мішені? - запізніло розкаялася Куля. - Лежала б зараз в піску з такими ж, як і я, використаними кулями. Було б хоч з ким словом обмовитися, а тепер, що ж, залишилося тільки пропадати на самоті... ех, як бездарно пройшло життя..."

Незабаром настав вечір, а там і зовсім стемніло. Куля безшелесно лежала в болоті, відчуваючи, як поступово гасне її свідомість. А високо-високо на нічному небосхилі холодно і байдуже мерехтіли недосяжні зірки…

21.06.2018 Поезії / Дитячий вірш
Травень / Дитячий вірш | Анатолій Валевський
Попередня публікація: 21.06.2018 Проза / Роман
Огненная чаша (Часть №28) / Роман | Анатолій Валевський
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
22.08.2018 © Панін Олександр Миколайович / Мініатюра
Художник (Котячі страшилки)
21.08.2018 © Ольга Білицька / Нарис
Мачо
20.08.2018 © Леонід Пекар / Оповідання
Побажання
19.08.2018 © Іван Петришин / Повість
Ейлін Ченґ: "Розмова у Вагоні" (Сучасна Китайська Література)
19.08.2018 © Савчук Віталій Володимирович / Мініатюра
Човни
Оповідання
27.06.2018
Отож
21.06.2018
Життя кулі
19.06.2018 © Сліпокоєнко Роман
Жителі Личаківського
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 3
Переглядів: 27  Коментарів: 4
Тематика: Проза, Оповідання
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 28.06.2018 15:27  © ... для Віталій Перетятько 

Щиро дякую за приємний відгук! 

 28.06.2018 12:13  Віталій Перетятько для © ... 

Браво! Твір, за яким стоїть великий труд.
"Куля-ракета" - глибоко, примусило замислитись... 

 26.06.2018 12:53  © ... для Лора Вчерашнюк 

Дякую за уважне і осмислене прочитання! Дуже дякую! 

 21.06.2018 16:50  Лора Вчерашнюк для © ... 

Цікаво!!! З одного, етичного, боку - добре, що не вбила когось, згадавши про космос!!!!! З другого, символічного - мораль - не відхиляйся від вибраного шляху на фантазіі, коли вже почав рух. Багатопрошаркове творіння для сприйняття - глибинне)) дякую))) 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
19.09.2018 © Суворий
Закарпатська криза: Гітлєр проти передачі всього Закарпаття мадярам, Польща - за (жовтень 1938)
18.09.2018 © Суворий
Завершення Судетської кризи: чехи підкорились Гітлеру, нова війна питання часу (жовтень 1938)
18.09.2018 © Суворий
Напад польських військових на українські села Стримба та Кабарівці (серпень 1938)
08.09.2018 © Суворий
Радянською Україною ширяться повстання і заворушення (жовтень 1938)
07.09.2018 © Суворий
Конфлікт довкола Закарпаття: чехи дають автономію, мадяри домагаються анексії (жовтень 1938)
ВИБІР ЧИТАЧІВ
12.04.2011 © Закохана
29.08.2010 © Віта Демянюк
26.03.2012 © Піщук Катерина
17.03.2018 © ТАЛА
04.10.2011 © Марина
27.11.2014 © Серго Сокольник
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008 - 2018
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори ©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди