21.06.2018 23:41
для всіх
153
    
  2 | 2  
 © Серго Сокольник

Золотом...

Золотом...

Золотом сонця слід

Зблисками по воді.

Сколоте донце від 

Чари минулих діб...


Світлом зоріє день.

Світло стіка у ніч.

Де відшукати, де

Шлях у минулі дні?


Пристрасті, мов бурштин, 

Плавились на вогні.

Сонце кохання днин-

Як їх забуть мені?


Темрява вкриє світ.

Мороком у вікні

Камінь нічний, граніт, 

Ляже на спомин днів.



Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 29.06.2018 15:46  Тетяна Чорновіл => © 

О, Серго! Ваш смуток неперевершений! Чудова поезія. А забувати чи ні - час покаже.

 22.06.2018 12:39  Люлька Ніна => © 

Чудова лірична поезія. Гарно. Зворушиливо.

 22.06.2018 00:52  Лора Вчерашнюк => © 

Сподобалось - ніжно і лірично))))