Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
27.06.2018 10:08Оповідання
 
Отож
Рейтинг: 5 | 1 гол.
Без обмежень
© Анатолій Валевський

Отож

Анатолій Валевський
Опубліковано 27.06.2018 / 46461

Розімлілою від полуденної спеки вулицею проїхало пошарпане авто. Ліниво мугикнувши, воно обігнало млявого велосипедиста і, звернувши за кут, зникло десь у провулку. Незабаром за ним туди ж подався і велосипедист. Вулиця спорожніла, лише спекотне марево ледь тремтіло над тротуаром.

З підворіття навпроти виглянув хитруватий чорний кіт. Окинувши вулицю вивчаючим поглядом і впевнившись у відсутності своїх одвічних ворогів - собак і хлопчаків, він швиденько перебіг вулицю. Ще раз глянувши навколо, він шмигонув у прочинені двері якоїсь невеличкої крамниці. Над дверима тьмяно виблискувала на сонці трохи позеленіла по краях бронзова табличка з витіюватим написом "Неймовірне поруч". Трохи нижче дрібними літерами виднівся ще один напис "можливо все".

З боку провулку долинуло фальшиве насвистування якоїсь невигадливої мелодії. Потім пролунав металевий дзвін, і з-за рогу викотилася іржава консервна банка. Слідом за нею з`явився рудоволосий шалапут. Встромивши руки в кишені штанів і продовжуючи щось насвистувати, він глипнув по сторонах, потім наостанок піддав стусана банці, яка перелетіла через вулицю на протилежний бік, і завернув праворуч. Вочевидь, йому не було чим зайнятися. Ходою професійного нероби він йшов уздовж вітрин, без особливої зацікавленості розглядаючи написи на дверях.

Зрівнявшись з крамницею, шалапут раптово завмер, уважно перечитав напис на вивісці, недовірливо мугикнув і, штовхнувши двері, ступив усередину.

Над його головою тихенько дзеленькнув кришталевий дзвоник. Рудоволосий негайно подивився вгору, намагаючись його розгледіти, але над дверима нічого не було. Натомість в глибині кімнатки, спираючись на широкий потертий прилавок куняв сивочолий дідок з такими ж сивими вусами. Судячи з усього, він був господарем цієї крамнички. Великі рогові окуляри сповзли вже на самий кінчик його носа, і, здавалося, вони ось-ось впадуть і розіб`ються вщент.

Поруч з дідком на прилавку сидів великий чорний кіт, який, побачивши хлопця, ліниво підвів голову і, відкривши одне блискуче око, допитливо уп`явся ним у шалапута.

Рудоволосий мовчки показав коту кулака, на що той вигнувся дугою і невдоволено нявкнув. Від несподіванки дідок смикнувся, але окуляри якимось дивом утрималися на кінчику його носа. Поправивши їх, господар крамниці помітив відвідувача, поблажливо спостерігаючого за ним.

Кіт злостиво засичав і зіскочив на підлогу, сховавшись за прилавком.

- Що вам завгодно, молодий чоловіче? - запитав дідок, примружившись поверх окулярів. - Чим можу бути корисний?

- Так от, тут у вас над дверима написано, що можливо все! Це правда чи просто звичайний рекламний трюк?

Рудоволосий поблажливо хмикнув. Але дідок якось відразу пожвавішав і з натхненням подався вперед:

- Безумовно, правда! Чистісінька правда!

Але несподівано він знітився, його плечі опустилися і вуса обвисли. Він сумно махнув рукою і понуро додав:

- Втім ... все це вже в минулому...

- Ха! Я так і знав, що це тільки рекламний трюк!

Шалапут презирливо скривився і повернувся до дверей, збираючись йти, але обурений голос господаря крамниці зупинив його:

- Ні, ні! Ніякий це не трюк! У мене був прилад для матеріалізації ідейних фантазій, але його вкрали...

- А, щось типу чарівної палички виконання бажань? Ха!

- Так, чомусь у вашому світі цей прилад саме так і називають! І не глузуйте, будь ласка!

Рудоволосий мить завагався, а потім, вирішивши, що робити все одно нічого, рішуче повернувся до прилавку. Спершись на нього, він в`їдливо поцікавився:

- А ви, дідусю, судячи з усього, не тутешній? Інопланетянин?!

Господар крамниці допитливо подивився на відвідувача і цілком серйозним голосом коротко відповів:

- Саме так.

- Так я й повірив ... - Кілька розгублений тоном дідка, спробував заперечити рудоволосий.

- В цьому ви можете самі легко переконатися, - вкрадливо посміхнувся господар крамниці. - Поверніть мені прилад, або, як ви його називаєте, "чарівну паличку", і я негайно виконаю будь-яке ваше бажання...

- Ну і де ж вона? Мабуть, за тридев`ять земель?!

Дідок з підозрою покосився на шалапута.

- А як ви здогадалися, юначе?! За старовинним рахунком дев`ятками якраз і потрібно пройти двадцять сім земель, а точніше - часових вимірів, щоб дістатися до володінь Каргона!

- Казки все це! - недовірливо посміхнувся рудоволосий. - Якийсь Каргон ... тридев`ять земель...

- Як сказати ... - Господар крамниці хитрувато примружився. - Це легко перевірити, якщо вам подобаються пригоди.

- Як?

- Дуже просто: потрібно лише сходити туди і все побачити на власні очі.

- І все?! Ну і куди ж іти накажете?

- О, це зовсім поруч...

Господар крамниці з готовністю зробив крок назад і підняв запилений килим, що висів на стіні за його спиною. За килимом були зовсім звичайні двері. Дідок штовхнув їх, і двері із протяжним скрипінням відчинилися в темряву.

Збоку з-за прилавка визирнув чорний Кіт. Він уважно подивився на шалапута, немов з насмішкою, а потім прослизнув в отвір дверей.

- Ось сюди, будь ласка...

Господар крамниці відчинив прохід в прилавку, зробив запрошувальний жест убік дверей і додав:

- Якщо, звичайно, не боїтеся...

- Ще чого! - пирхнув шалапут. - Кіт же ваш не злякався. А я взагалі увійду в ці двері лише тільки для того, щоб довести, що усі ваші вигадки мені голову не заморочать!

Він з самовпевненим виглядом пройшов за прилавок, зневажливо знизав плечима і зробив крок уперед. Несподівано рудоволосий нероба відчув, що під ногами немає опори і він летить кудись у темряву. Навколо нього стрімко звихрився спіраллю зоряний колодязь, і він відчайдушно закричав.

Господар крамниці, задоволено гмикнув і зачинив двері, за якими слабнув віддаляючийся зойк відчаю. В останню мить з темряви вискочив чорний кіт. Він уважно подивився на дідуся і, знову вистрибнувши на прилавок, заходився вмиватися, як ні в чому не бувало.

- Ну от, Каргоне, і на цей раз спрацювало! - звернувся до кота господар крамниці, потираючи долоні. - І завжди спрацьовувало, адже ніхто тут не вірить у трансгресію...

Кіт докірливо подивився на дідка, і той збентежено відвів погляд.

- Ну, добре... згоден, - пробурмотів він. - Це не зовсім чесно. Але скажи на милість, де б ми у такому разі набрали поселенців-добровольців для засвоєння нових планет сузір`я Кита? Мовчиш?! Отож...


Трансгресія - одне з ключових понять постмодернізму, що фіксує феномен переходу непрохідного кордону і передусім кордону між можливим і неможливим.

27.06.2018 Проза / Роман
Огненная чаша (Часть №29) / Роман | Анатолій Валевський
Попередня публікація: 27.06.2018 Проза / Мініатюра
Кукла с подарком / Миниатюра | Анатолій Валевський
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
23.09.2018 © Дарія Китайгородська / Мініатюра
Вечірні гастролі
23.09.2018 © Дарія Китайгородська / Мініатюра
З першого погляду
22.09.2018 © роман-мтт / Мініатюра
Вересень дзижчить утомленою мухою
22.08.2018 © Панін Олександр Миколайович / Мініатюра
Художник (Котячі страшилки)
21.08.2018 © Ольга Білицька / Нарис
Мачо
Оповідання
05.07.2018
У вечности нет срока
27.06.2018
Отож
21.06.2018
Життя кулі
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 1
Переглядів: 15  Коментарів: 2
Тематика: Проза, Оповідання
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 28.06.2018 15:33  © ... для Лора Вчерашнюк 

Ну, це ж таке... хто й зна, куди заведе, бо всяко буває... Буває, що й муха чхає! 

 27.06.2018 20:54  Лора Вчерашнюк для © ... 

Ох, ці цікаві носи!!!!!! дуже сподобалось)))))) 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
25.09.2018 © Суворий
Закарпатська криза: криваве побоїще у Львові (жовтень 1938)
19.09.2018 © Суворий
Закарпатська криза: Гітлєр проти передачі всього Закарпаття мадярам, Польща - за (жовтень 1938)
18.09.2018 © Суворий
Завершення Судетської кризи: чехи підкорились Гітлеру, нова війна питання часу (жовтень 1938)
18.09.2018 © Суворий
Напад польських військових на українські села Стримба та Кабарівці (серпень 1938)
08.09.2018 © Суворий
Радянською Україною ширяться повстання і заворушення (жовтень 1938)
ВИБІР ЧИТАЧІВ
12.04.2011 © Закохана
04.10.2011 © Марина
20.03.2015 © Вікторія Легль
29.08.2010 © Віта Демянюк
20.01.2011 © Михайло Трайста
23.02.2013 © Тетяна Ільніцька
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008 - 2018
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори ©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди